Впровадження енергоефективних технологій у виробничій сфері, зокрема, за допомогою коштів від вуглецевого податку, обговорили експерти Держенергоефективності та представники підприємств Запоріжжя 3 серпня під час круглого столу «Енергоефективність у промисловості – запорука підвищення конкурентоспроможності економіки».

«Енергоефективність на виробництві дозволяє в комплексі вирішувати енергетичні, економічні та екологічні проблеми. Це можливість нарощувати обсяги виробництва і при цьому скорочувати енергоспоживання та викиди СО2, випускати якісну продукцію та створювати нові робочі місця з конкурентною зарплатнею. Підвищується конкурентоспроможність підприємств – зростають й показники економіки всієї країни. Тому Держенергоефективності працює над розробкою ефективного механізму стимулювання підприємств до енергоефективності», - зауважила на початку заходу заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності Тамара Буренко.

Як пояснила Т. Буренко, промисловість має достатньо великий потенціал до скорочення енергоспоживання. Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року  в Україні використання енергоресурсів у цій сфері має бути зменшено на 25%. Крім цього, у 2016 році Україна приєдналась до Паризької угоди та взяла на себе підвищені зобов’язання щодо зменшення викидів парникових газів в атмосферу. Тому є необхідність створення стимулюючого механізму підтримки від держави для промислового сектору.

«Суть механізму, який ми розробляємо, полягає у тому, що кошти від податку за викиди вуглецевого газу будуть акумулюватися у спеціальному фонді державного бюджету і використовуватимуться виключно для фінансування заходів із енергоефективності та відновлюваних джерел енергії на підприємствах», - наголосила Т.Буренко та повідомила, що подібні механізми вже давно успішно працюють в європейських країнах.  Наприклад, у Норвегії, Данії, Фінляндії, Швеції такий механізм працює більше 25 років та довів свою ефективність. У цих країнах частка відновлюваних джерел енергії у енергетичному балансі складає від 31% до 69%.

У свою чергу, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності Андрій Фролов поділився з присутніми світовим досвідом застосування фінансових інструментів, в рамках яких кошти спрямовуються підприємствам на стимулювання заходів з енергоефективності, окреслив принципові особливості умов надання державної допомоги в різних країнах світу та критеріїв відбору підприємств для участі у таких програмах.

Також, Андрій Фролов розповів про успішні практики реалізації проектів з енергоефективності на вітчизняних підприємствах  харчової та будівельної галузі та представив дослідження щодо інвестиційної привабливості окремих заходів з енергоефективності та відновлюваної енергетики в різних галузях промисловості.

Учасники круглого столу обговорили запропонований Держенергоефективності механізм використання коштів вуглецевого податку на енергоефективні заходи та проекти «чистої» енергетики. На переконання Агентства, для того, щоб механізм був дійсно ефективним, до його розробки мають залучатись як представники органів державної влади і експерти у сфері енергетики та захисту довкілля, так і фахівці підприємств, для яких він розробляється.

За підсумками круглого столу вирішено продовжити налагоджений діалог та співпрацю і об’єднати зусилля навколо створення дієвого механізму державної підтримки промислових підприємств України на реалізацію проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики.

Довідково:

Круглий стіл «Енергоефективність у промисловості – запорука підвищення конкурентоспроможності економіки» організовано Держенергоефективності спільно з Центром ресурсоефективного та чистого виробництва за підтримки Запорізької ТПП. Участь в обговоренні взяли представники таких компаній, як «Запоріжсталь», «Запорожкокс»,  «Укрграфіт», «Запоріжвогнетрив», Запорізький титано-магнієвий комбінат, «Дніпроспецсталь» та інші.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю