Результати проведених Держенергоефективності досліджень доводять, що Урядова програма з енергоефективності виконує декілька стратегічно важливих для країни функцій: проведення широкомасштабної термомодернізації житлових будинків, формування енергоефективної поведінки населення та стимулювання розвитку економіки держави. Про це повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук учасникам круглого столу «Результати та перспективи Державної програми енергоефективності», який відбувся 25 листопада у м. Києві у Комітеті ВРУ з питань ПЕК.

«Програма має ефект мультиплікатора інвестицій. Ви знаєте, що співфінансування надає держава, ще частину коштів – банк та населення, а також органи місцевого самоврядування. Ми порахували, що якщо з державного бюджету виділено 1 млрд. грн видатків на відшкодування учасникам програми, то в економіку країни залучено 3 млрд. грн інвестицій», - зауважив Голова Агентства та додав, що це ще один аргумент на користь програми, яку необхідно продовжувати у наступних роках.

Крім цього, програма дозволила близько 200 тис. українських родин провести енергоефективні заходи у своїх оселях, отримати при цьому від Уряду безповоротну фінансову допомогу (від 20% до 70%) та значно зменшити споживання газу та тепла, а відповідно й рахунки за комунальні послуги.

Як пояснив Голова Агентства, кожний енергоефективний захід має свій ефект. Наприклад, після утеплення економія тепла для ОСББ складає в середньому 24%, після заміни вікон та дверей – ще 14%, після модернізації інженерних систем – 12%, а після встановлення ІТП - 10%. Модернізація освітлення дозволяє скоротити споживання електроенергії на 71%.

Утеплення приватного будинку дозволяє зменшити споживання газу в середньому на 29%, модернізація системи опалення і вентиляції – ще на 21%. Після заміни вікон на енергоефективні економія газу для приватного будинку складає 12%, а економія тепла для квартири - 16%.

«Як тільки громадяни пересвідчилися у тому, що Держава відшкодовує частину витрат, а для ОСББ - це більше 40%, а економія енергоресурсів при цьому значна, то населення і ОСББ почали вдруге та навіть втретє звертатися до програми. Більше того, розміри «теплих» кредитів почали збільшуватися в рази», - поінформував Голова.

«Давайте подивимося, скільки насправді сплачують ОСББ за «теплим» кредитом? Так, наприклад, за кредитом у розмірі більше 1 млн грн., витрати ОСББ складають лише 55%, решта – це державне та місцеве співфінансування. Платіж за таким кредитом з однієї квартири становить максимум 129 грн., а економія витрат на комунальні послуги – близько 400 грн. у місяць», - зауважив Голова. Такі дані свідчать про те, що якою б не була сума кредиту, родина буде у виграші, адже завдяки енергоефективним заходам більше заощаджуватиме на комунальних платежах.

С. Савчук наголосив, що результати дослідження та проведені на його основі розрахунки – це відповідь усім скептикам, які досі не вірять у дієвість та прозорість програми. Це також черговий аргумент українцям активніше долучатися до енергозбереження. Адже інвестиції в енергоефективні заходи сьогодні – менші рахунки за комунальні послуги у майбутньому.

Довідково:

Круглий стіл «Результати та перспективи Державної цільової економічної програми енергоефективності» організовано Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю