Енергоефективність

02 грудня 2024

Енергоефективність - невід’ємний компонент енергетичної безпеки держави, а також її сталого інноваційного розвитку. На тлі сьогоднішніх подій на глобальній енергетичній арені, коли росія чинить енергетичний шантаж цивілізованого світу, питання зменшення залежності від імпорту традиційних енергоресурсів стали актуальними як ніколи як для України, так і для ЄС.

У цьому контексті питання енергоефективності вчергове доводять своє стратегічне значення не лише для низьковуглецевого розвитку і надійного енергозабезпечення, а й безпосередньо - для суверенітету та незалежності держави.

Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, альтернативних видів палива. Реалізація державної політики здійснюється в контексті євроінтеграції України та забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України щодо підвищення енергоефективності та декарбонізації економіки відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Паризької угоди, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Європейського зеленого курсу, низки директив ЄС.

Розвиток сфери енергоефективності в Україні у рамках євроінтеграційного процесу

Україна досягла значного прогресу у виконанні державою зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС щодо імплементації європейського законодавства з енергоефективності. За останні роки розроблено та прийнято законодавчу базу, спрямовану на реформування енергоефективності, зокрема:

Закон України «Про енергоефективність», яким передбачається встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії;
Закон України «Про впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів підприємців для масштабної модернізації енергетики» (зі змінами);
Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для масштабної модернізації енергетики»;
Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Драйвером реформ у сфері енергоефективності став Закон України “Про енергетичну ефективність”. Завдяки цьому закону Україна повністю відмовилася від застарілих адміністративних інструментів енергозбереження і переходить до сучасних європейських практик реалізації політики енергоефективності. Україна вже працює над:

впровадженням енергоаудиту та систем енергетичного менеджменту;
запровадженням національної системи моніторингу енергоефективності;
розвитком енергосервісу;
впровадженням екодизайну та енергомаркування до енергоспоживчої продукції;
розвитком місцевого енергетичного планування;
забезпеченням сталого підвищення енергоефективності кінцевого споживання енергії з встановленням цільового показника щорічного скорочення споживання енергії;
розробкою державних цільових програм підтримки енергоефективності у різних секторах та ін.

Запровадження європейських підходів для стратегічного планування та встановлення цілей з енергоефективності

29 грудня 2021 року на засіданні Уряду схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, яким встановлюється національна ціль з енергоефективності до 2030 року, а саме: первинне та кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 році не повинне перевищувати відповідно 91 468 тис. та 50 446 тис. тонн нафтового еквіваленту.

Також Національним планом встановлюються та описуються низка горизонтальних та секторальних заходів щодо досягнення зазначеної мети (в сферах житлових та бюджетних будівель, транспорту, промисловості, енергетики).

За результатами моделювання, у 2030 році за енергоефективним сценарієм передбачається скорочення споживання енергії відносно Базового сценарію на 22,3% (первинна енергія) та 17,1% (кінцева енергія).

За попередніми оцінками реалізація заходів Національного плану дій з енергоефективності вимагатиме фінансових ресурсів (з усіх джерел) близько 56 млрд євро.

Енергетичне маркування та екодизайн енергоспоживчих продуктів в Україні

З метою повного виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна впроваджує систему енергетичного маркування та встановлення вимог до екодизайну енергоспоживчої продукції в Україні, відповідно до оновленого законодавства ЄС.

На сьогодні прийнято 28 технічних регламентів щодо вимог до екодизайну та 16 технічних регламентів щодо енергетичного маркування енергоспоживчої продукції.До 2023 року запланована розробка та прийняття ще 18 технічних регламентів.

Для забезпечення функціонування системи енергетичного маркування енергоспоживчої продукції до 2023 року, буде створено базу даних енергоспоживчої продукції та синхронізовано її з базою ЄС.

Державна політика в сфері енергетичного аудиту

Положеннями Закону України “Про енергетичну ефективність” передбачено врегулювання діяльності з енергетичного аудиту, яке включає порядок та особливості кваліфікації енергетичних аудиторів, процедури здійснення енергетичного аудиту. Також буде створено базу витягів із звітів з енергоаудиту, здійснюватися їх незалежний моніторинг.

Серед пріоритетних напрямків роботи слід зазначити і створення бази енергетичних аудиторів, що також враховуватиме витяги із проведених енергетичних аудитів.

Державна політика у сфері енергоменеджменту

Відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність” особлива увага приділяється впровадженню системи енергоменеджменту в органах державної влади, місцевого самоврядування та в бюджетній сфері, а саме:

визначення базового рівня енергетичної ефективності таких будівель;
ведення реєстру суб'єктів господарювання, що отримали сертифікати систем енергоменеджменту та/або екологічного менеджменту;
ведення реєстру органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в яких запроваджено систему енергоменеджменту.

Держенергоефективності проводить роботу з формування, наповнення та оновлення бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель центральних органів виконавчої влади та моніторингу стану впровадження енергоменеджменту та енергомоніторингу в будівлях ЦОВВ.

Розвиток ринку енергосервісу в Україні

Україна розвиває та удосконалює енергосервіс як інструмент залучення приватних інвестицій у проєкти з підвищення рівня енергоефективності.

Енергосервіс, запроваджений за участю Держенергоефективності у 2015 р., став дієвим інструментом, щоб залучати інвестиції в модернізацію бюджетних установ. Протягом 2015 року було створено відповідну нормативно-правову базу для укладання енергосервісних договорів.

Ринок ЕСКО в Україні активно набирав обертів, зокрема за 4 роки кількість ЕСКО-договорів збільшилась у понад 27 разів (з 20 у 2016 р. до 552 у 2020 р.).

Загалом, на кінець червня 2022 року в Україні укладено 578 ЕСКО-договорів на загальну суму більше 1,34 млрд гривень.

Наразі удосконалюється законодавча база та розширення застосування механізму у комунальній сфері та енергетиці.

Розвиток високоефективної когенерації в Україні

17 березня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України щодо розвитку високоефективної когенерації, який було розроблено Держенергоефективності та прийнято Парламентом 24 лютого 2023 року у другому читанні та у цілому.

Завдяки цьому закону в Україні буде створено умови для запровадження саме високоефективного виробництва теплової та електричної енергії, імплементуючи при цьому вимоги Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.

Когенерація вважається високоефективною, якщо ефективність генерації енергії когенераційною установкою порівняно з еталонними значеннями ефективності окремого виробництва теплової та електричної енергії дає економію первинної енергії, на рівні:

понад 10 % (для установок потужністю понад 1 МВт включно);
більше 0 % (для малих когенераційних установок потужністю від 50 кВт до 1 МВт та мікрокогенераційних установок потужністю до 50 кВт).

Таким чином, розвиток високоефективної когенерації дає змогу підвищити ефективність використання палива. Це, своєю чергою, сприятиме значній економії паливно-енергетичних ресурсів в масштабах країни.

Виняткова перевага високоефективної когенерації – це можливість децентралізації генерації електричної енергії, що критично необхідно в умовах терористичних атак росії.

Усе це свідчить, що завдяки високоефективним когенераційним установкам українські міста отримають унікальні можливості – надійний, постійний доступ споживачів до теплової та електричної енергії, енергобезпеку, енергоефективність, заощаджені енергоресурси та навіть декарбонізацію.

Дослідження, підготовлені Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ

Поділитись