Шляхи зменшення енергоспоживання у промисловості, можливі стимули та міжнародний досвід у цій сфері обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук спільно з парламентарями та представниками Українсько-данського енергетичного центру на нараді в Комітеті ВРУ з питань ПЕК, що відбулася під головуванням народного депутата України, в.о. голови Комітету Олександра Домбровського.

«Промисловість – один з найбільш енергоємних секторів економіки. Наразі на нього припадає майже 33% кінцевого енергоспоживання. Водночас, цей сектор має достатньо великий потенціал до енергозбереження. Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року в Україні використання енергоресурсів у цій сфері потрібно зменшити на 25%», - пояснив С.Савчук.

Як повідомив Голова, Держенергоефективності спільно з Українсько-данським енергетичним центром розробило механізм стимулювання промислових підприємств до енергоефективності. Його суть полягає у спрямуванні коштів від вуглецевого податку на заходи з енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії на підприємствах.

Під час розробки механізму взято за основу кращий досвід 18 країн світу. Інструмент їхньої енергетичної та екологічної політики – висока ставка вуглецевого податку, що стимулює скорочувати енерговитрати та переходити на «чисті» джерела. Наприклад, у Данії укладено 750 угод між компаніями та Данським енергетичним агентством, відповідно до яких підприємства отримують пільговий податок та водночас впроваджують системи енергоменеджменту та проекти з енергоефективності.

Для України енергоефективність у виробничій сфері – оптимальний шлях комплексно вирішити енергетичні, екологічні та економічні питання. Для підприємств це нагода стати менш енергозалежними, скоротити викиди вуглецю, зменшити собівартість продукції, наростити обсяги виробництва та підвищити власну конкурентоспроможність. У результаті країна міцнітиме як економічно, так і енергетично.

За підсумками наради учасники дійшли згоди щодо необхідності створити робочі групи за участю урядовців та парламентарів для опрацювання зазначеного механізму стимулювання промисловості до енергоефективності, визначення його переваг та перспектив впровадження.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю