Будівлі із близьким до низького рівнем енергоспоживання – один із світових трендів, який обговорили народні депутати, представники Мінрегіону, Держенергоефективності та бізнесу на круглому столі, організованому Проектом GIZ «Реформи у сфері енергоефективності в Україні».

Під час круглого столу учасники окреслили стан та плани щодо розвитку цього напряму в ЄС та в Україні.

Так, за експертними оцінками, близько 40% кінцевого енергоспоживання припадає саме на будівлі. Тому важливим є не лише термомодернізація існуючих будівель, а й розвиток нового будівництва із високими стандартами енергоефективності.

Враховуючи досвід ЄС, Мінрегіоном розроблено та у січні ц.р. Урядом затверджено Концепцію та Національний план щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88-2020-%D1%80#n172).

Планом передбачено заходи, спрямовані на стимулювання упродовж 2020-2030 років забудовників та власників будівель до переходу на будівництво нових будівель із наближеним до нульового рівнем споживання енергії.

Також заходи зі стимулювання підвищення рівня енергоефективності будівель, зокрема в частині імплементації ключової Директиви 2010/31/ЄС (Energy Performance of Buildings Directive), передбачені проектом Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, розробленого Держенергоефективності спільно з проектом «EU4Energy Governance» і який наразі узгоджується в Міністерстві енергетики.

«Як показує європейська практика, тепер важливо не лише визначити цілі та технічні вимоги до таких будівель, а й враховувати економічну ситуацію. Ми маємо створити такі умови, в яких ринок буде розвиватися, інвестори будуть зацікавлені працювати, а пасивні будинки стануть доступні споживачам», - повідомив Костянтин Гура, представник Держенергоефективності, та нагадав про різні інструменти фінансування енергоефективних проектів за участю як держави, так і міжнародних установ.

Учасники також ознайомилися із прикладами таких будівель, зведених у рамках проектів за підтримки DENA та KfW Development Bank, Passive House Institute та інших. Подібні кейси є і в Україні. Наприклад, проект «OptimaHouse» на Київщині. Окрім енергоощадних технологій, будинок оснащено тепловим насосом, сонячними панелями та геліоколектором.

На переконання представників бізнесу, потрібно пришвидшитися у розвитку енергоефективного будівництва. Адже будівлі майбутнього є універсальними та одночасно вирішують три актуальних для країни та споживачів питання: комфорт, мінімальне споживання енергії завдяки енергоефективним та «чистим» технологіям, відсутність шкідливого впливу на довкілля.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю