Одним з ефективних шляхів розбудови водневої економіки у світі розглядається створення водневих кластерів. Такі ініціативи відіграють роль рушійних сил не лише декарбонізації, а й економічного зростання. Це питання розглянули учасники сьомої дискусії із циклу обговорень, ініційованих Держенергоефективності та EnergyClub.

«У чому цікавість концепції розбудови кластерів? Це не просто один пілотний проєкт, а мікромодель водневої економіки, і що важливо, її можна масштабувати. Вона репрезентативна. При цьому, це модель не просто виробництва водню, а цілого замкненого циклу. На базі цієї моделі можна виносити рішення більш високого рівня, у тому числі регуляторні. Саме тому ідея кластерів чи не фундаментальна для розбудови водневої економіки», - пояснив Голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Водневі кластери, які також називають водневими долинами або хабами, мають перспективи. Так, Воднева стратегія ЄС передбачає, що локальні водневі кластери будуть розвиватися на основі місцевого виробництва водню з урахуванням децентралізованого виробництва енергії та місцевого попиту.

Вже є як європейські, так і національні ініціативи щодо початку розбудови таки водневих хабів.

«Важливо, що кластер -  це не тільки об’єднання промисловців, підприємств інфраструктури й потенційних споживачів, але й можливість залучення науково-освітнього потенціалу», - наголосив В.Безус.

Валерій Безус також нагадав про ще одне вікно можливостей для розвитку водневої економіки України, а саме – нещодавнє рішення Європарламенту включити атомну енергетику до «зеленої» таксономії ЄС. Це відкриє широкі перспективи до експорту водню.

До дискусії долучилися представники Міненерго, Укргідроенерго, групи енергетичних компаній “Західнадрасервіс”, Асоціації "Нафта та газ України",  ТОВ «Хімічна технологічна компанія», Союзу хіміків України, ПрАТ "АЗОТ", Асоціації підприємств промислової автоматизації (АППАУ), Інституту газу НАН України, Інституту відновлюваної енергетики НАН України, Європейської Бізнес Асоціації.

Про шляхи створення кластерів розповів Олександр Юрчак – генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації.

«Ми підготували Проєкт національної програми кластерного розвитку до 2027, який був поданий до Мінекономіки. Ми дуже глибоко обізнані щодо методик і практик розвитку кластерів. Зараз в нашому кластерному альянсі - більше 30 кластерів різних галузей. Мова йде, перш за все, про галузеві регіональні об’єднання, що поєднують багатьох виробників, які формують ланцюжки доданої вартості. Окремі кластери теж займаються водневою енергетикою. У нас є комітет «Стала індустрія». Тож запрошую до співпраці», - повідомив Олександр Юрчак.

Перспективи створення водневих кластерів на основі, зокрема, хімічних підприємств окреслив Олександр Гриценко – радник президента Союзу хіміків України. На його думку, доцільним в рамках одного кластеру вбачається не лише запуск виготовлення зеленого аміаку з водню, а й розвиток інших виробництв хімічної продукції та встановлення сміттєпереробного заводу з уловлюванням СО2.

Водночас, учасники повідомили, що для створення кластерів актуальним є вирішення низки питань: достатність ресурсів, джерела фінансування, технології  транспортування та зберігання водню, розробка нормативно-правової бази та стандартів.

«Для Держенергоефективності важливим є пошук конкретних механізмів, які  дозволять нашій державі прагматично та на випередження використати цей новітній технологічний зсув заради національних інтересів, особливо – для забезпечення високого рівня енергетичної безпеки, сталого економічного зростання та солідної позиції у світовій економіці», - зауважив Валерій Безус.

Управління комунікації і зв’язків з громадськістю Держенергоефективності