Чотири найбільші політичні групи в Європейському парламенті об’єдналися з пропозицією щодо підвищення цільового показника енергоефективності ЄС до 2030 року, заявивши, що це допоможе знизити ціни на енергоносії для споживачів і припинити імпорт російського викопного палива.

Війна росії в Україні має глибокі наслідки для енергетичної та кліматичної політики ЄС.

У травні Європейська комісія вже запропонувала підвищити цільовий показник енергоефективності ЄС до 13% до 2030 року в порівнянні з початковою цифрою 9%, яка розглядалась в липні минулого року.

План, який отримав назву REPowerEU, покликаний скоротити імпорт російського викопного палива на дві третини до кінця цього року та повністю виключити його «задовго до 2030 року» шляхом диверсифікації поставок газу та прискорення «зеленого» переходу.

Важливо те, що це буде перший випадок, коли енергозбереження стане юридичним зобов’язанням для держав-членів ЄС, що збільшує ймовірність досягнення цілі.

Але оскільки війна затягується, а Росія погрожує повністю припинити поставки в Європу напередодні наступної зими, законодавці Європейського парламенту вирішили збільшити ставки та ще більше підвищити цільові показники ЄС щодо енергоефективності.

У понеділок (11 липня) чотири найбільші політичні групи парламенту – правоцентристська Європейська народна партія (EPP), Соціалісти і демократи (S&D), центристська партія «Відновити Європу» (RE) і Зелені – подали спільні поправки до переглянутої Директиви про енергоефективність.

«Ця угода має широку політичну підтримку в Європейському парламенті, що свідчить про прагнення виконати її», — сказав Нільс Фуглсанг, данський законодавець від групи S&D, який є лідером парламенту щодо перегляду директиви.

«У цей час енергетичної кризи, коли Путін припиняє постачання газу до ЄС, нам потрібно економити більше енергії, і ми повинні робити це, встановлюючи високі та обов’язкові цілі щодо енергоефективності для ЄС в цілому та для окремих держав-членів.", - сказав він EURACTIV у коментарях електронною поштою.

Гнучкість для країн-членів ЄС

Головним акцентом є підвищення цільового показника енергоефективності до 14,5% до 2030 року порівняно з базовим сценарієм 2020 року.

«Ми визнаємо, що 13% у REPowerEU вже є амбіційним, але ми також можемо піднятися вище – ми хочемо бачити, що, за можливості, досягли 14,5%», – сказала Пернілле Вайс, член Європарламенту від християнських демократів Данії, яка керує позицією EPP щодо цього питання.

«Це відповідає скороченню кінцевого споживання енергії на 40% і споживання первинної енергії на 42,5% відповідно в порівнянні з прогнозами Базового сценарію 2007 року на 2030 рік», – заявили чотири сторони. Поточна мета ЄС – скорочення споживання енергії на 32,5% на основі прогнозів 2007 року.

Додаткове скорочення на 14,5% призведе до кінцевого енергоспоживання у розмірі 740 мільйонів тонн нафтового еквіваленту (млн. т.н.е.)  та споживання первинної енергії 960 млн. т.н.е. до 2030 року, відповідно до спільної пропозиції, оголошеної в понеділок.

Крім того, державні органи в країнах ЄС будуть зобов’язані скорочувати споживання енергії «принаймні на 2%» щороку, щоб «забезпечити виконання державним сектором своєї взірцевої ролі», — йдеться у спільній пропозиції. Це більше ніж 1,5% у попередніх планах Комісії.

Країни-члени ЄС, однак, «збережуть повну гнучкість щодо вибору заходів з підвищення енергоефективності» для досягнення мети щодо кінцевого споживання енергії, додається в спільному тексті.

Ключовим аспектом для Перніл Вайс і ЄНП є те, що спільні поправки визнають відмінності між державами-членами ЄС.

«У нас є різні інфраструктури, галузі та будівлі по всій Європі», — пояснив Вайс на прес-брифінгу в понеділок (11 липня). За її словами, компроміс надає країнам ЄС «необхідну гнучкість» при встановленні своїх національних внесків, «дозволяючи їм враховувати різні національні обставини, що впливають на споживання енергії, такі як прогнози ВВП, використання відновлюваних джерел енергії, розвиток технологій зберігання і загальний рівень амбіцій у національних планах декарбонізації».

У рамках цієї гнучкості країни ЄС зможуть зараховувати заощадження викопних енергоносіїв до однієї третини своїх зобов’язань щодо заощаджень до середини 2028 року, за словами Вайс. Країни-члени також матимуть свободу встановлювати вимоги щодо реконструкції соціального житла, які не визначені однаковими для 27 країн ЄС.

Тим не менш, компромісні тексти також «передбачають встановлення обов’язкових національних внесків у енергоефективність до 2030 року», крок, який підтримали Зелені. А кожні чотири роки великі компанії повинні будуть проводити енергоаудит, рекомендації якого будуть обов’язковими.

«Оскільки Європейський суд аудиторів встановив, що виконання рекомендацій аудиту найбільше сприятиме підвищенню енергоефективності, цілком логічно, що Комітет промисловості тепер робить це впровадження обов’язковим», — сказала Ютта Паулюс, німецький депутат Європарламенту від Зелених, яка представляла Зелених у переговори.

З чотирма найбільшими політичними групами на своєму боці очікується, що змінена директива буде легко прийнята, коли промисловий комітет парламенту проголосує за цю пропозицію цієї середи.

Повний склад Асамблеї проведе дебати щодо переглянутої директиви у вересні. Якщо жодна з політичних груп парламенту не попросить провести пленарне голосування, файл буде надіслано безпосередньо для так званих «тріалогових переговорів» із 27 країнами-членами ЄС у Раді міністрів ЄС для доопрацювання законодавства.

Остаточні цільові показники та заходи щодо їх досягнення будуть у центрі переговорів з Радою, яка погодила свою позицію 27 червня.

Джерело: https://www.euractiv.com/section/energy/news/eu-parliament-groups-unite-behind-14-5-energy-savings-goal-for-2030