Водень має величезний потенціал у частині позбавлення ЄС від російського викопного палива. Однак для цього політикам необхідно забезпечити фінансування, спростити процедури отримання дозволів та скасувати архаїчні правила розподілу, повідомляє євродепутат Крістіан Елер.

Євродепутат Крістіан Елер є головним представником з питань енергетики, промисловості та досліджень від Європейської народної партії у Європейському парламенті:

«ЄС намагається розширити водневий ринок, і недарма. Різке зростання цін на енергоносії та залежність від російської енергії змусили нас переглянути наші енергетичні пріоритети.

Немає жодних сумнівів у тому, що нам потрібно більше та швидше інвестувати у відновлювані джерела енергії та водень. Вони потрібні як ніколи раніше. Те, про що ми говоримо, безперечно, є життєво важливим внеском у наше майбутнє та майбутнє наших дітей.

Однак час не на нашому боці. Європа дуже залежить від російської енергії. І ми не знаємо, чи прокинеться путін одного чудового дня і вирішить перекрити кран. Ми маємо діяти швидко.

Впровадження відновлюваних джерел енергії і водневої енергетики повинно бути прискореним. У нас просто немає іншого вибору.

Водень все ще є нерозвинутою технологією, а інфраструктура для його використання практично відсутня. Наприклад, щоб вантажівки могли працювати на водні, їм необхідна воднева магістраль, тобто ланцюжок водневих заправних станцій та інших об'єктів інфраструктури вздовж траси.

Для функціонування водневих станцій потрібний водневий трубопровідний транспорт та пункти з виробництва водню та його розподілу. Поки що нічого з цього немає, а якщо і є, то цього зовсім недостатньо для повноцінного функціонування.

Яким чином слід впровадити та поширити водневі технології? Спочатку нам необхідно визнати, що існуюча газова інфраструктура може бути використана для отримання водню. Водень буде життєздатним лише в тому випадку, якщо ми перепрофілюємо існуючу газову інфраструктуру для транспортування водню.

Однак Комісія ЄС хоче, щоб оператори водневих мереж ЄС використовували власну інфраструктуру.

Це означає, що оператори водневих мереж мають бути юридично та структурно незалежними від компаній, що займаються передачею чи розподілом природного газу чи електроенергії. Оператори систем постачання електроенергії або природного газу не зможуть бути операторами водневих мереж.

Насправді ці ідеї поділу швидше завадять, аніж допоможуть досягти кінцевої мети – стати водню ключовим компонентом енергетичного сектора.

У мій офіс надійшло багато запитів з цього приводу, які в основному висловлюють занепокоєння, не в останню чергу тому, що це створює додаткові труднощі для операторів і ускладнює інтеграцію водню в газову мережу.

Безсумнівно, Комісія ЄС мала добрі наміри, але в нинішніх умовах цей підхід не є релевантним з тієї простої причини, що він уповільнює процес і не є найбільш економічно ефективним.

Схоже, що ці ідеї сягають корінням у минуле, мають ідеологічне обґрунтування, а не продиктовані справжнім розумінням сучасних потреб.

Правила розподілу повинні сприяти ефективному використанню можливостей операторів, на яких покладено транспортування енергії, шляхом дозволу різних моделей вертикального поділу в ЄС, як це має місце з природним газом.

Нам також необхідно збільшити фінансування з метою прискореного розгортання водневої інфраструктури. Для цього потрібно використовувати гнучкість регіонального регулювання та інші прагматичні фінансові рішення, враховуючи механізми стимулювання використання водню.

Очевидно, що процедури планування та отримання дозволів для проектів у галузі відновлюваної енергетики та водневої інфраструктури мають бути спрощені та скорочені. Нам необхідно активізувати енергетичне партнерство з країнами-експортерами, такими як Марокко, Алжир, Туніс та Україна.

І останнє, але не менш важливе: нам необхідно створити інтегровану енергетичну систему планування водневої, газової та електричної інфраструктури.

Хоча саме нинішні обставини змушують нас ставитись до цього сектору з найвищим пріоритетом, сам по собі водень є надзвичайно перспективним».

Джерело: https://www.euractiv.com/section/energy/opinion/hydrogens-golden-potential-beckons