Євроінтеграція відкрила для України додаткові можливості сталого розвитку відповідно до завдань Європейського зеленого курсу (EU Green Deal), представленого у 2019 році. Його ціль - забезпечити сталий зелений перехід Європи:

• скоротити викиди CO2 на 55% у 2030 році порівняно із рівнем 1990 року;

• стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року.

Саме з цим курсом пов'язують майбутній технологічний та соціальний розвиток континенту.

У роботі над енергетичною трансформацією України ми керуємося трьома пріоритетними векторами: національні інтереси енергетичної безпеки, набуття членства України в ЄС та виконання міжнародних зобов'язань.

Для цього ми, перш за все, відмовляємося від пострадянських принципів управління розвитком сфери енергоефективності, відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива. Одним з прикладів такої трансформації є прийняття Закону України “Про енергетичну ефективність” на заміну застарілого Закону України “Про енергозбереження” та імплементацію Європейської директиви з енергоефективності (EED).

По-друге, важливо забезпечувати європейський принцип нерозривності політики енергоефективності, декарбонізації та розвитку відновлюваної енергетики.

Держенергоефективності - кроссекторальний орган виконавчої влади, який застосовує інтегрований підхід ЄС – нерозривний розвиток енергоефективності, відновлюваної енергетики, декарбонізації.

Україна та Європа об’єднані спільними цілями:

• забезпечувати енергетичну безпеку;

• створювати умови для досягнення кліматичної нейтральності.

Ці завдання - ключові для Держенергоефективності, й інструментами для досягнення цих цілей є:

• розвиток сфери енергоефективності;

• розвиток відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива;

Загальна декарбонізація економіки є важливим елементом та результатом реалізації таких завдань.

Ця позиція відповідає енергетичній та кліматичній політиці ЄС, представленій у 4-му енергопакеті ЄС “Чиста енергія для всіх європейців”, прийнятому у 2019 році. ЄС уклав таке рішення, щоб допомогти здійснити перехід від викопного палива до більш чистої енергії, а точніше - виконати зобов’язання ЄС щодо скорочення викидів парникових газів у рамках Паризької угоди.

Реалізація 4-го енергетичного пакета має допомогти декарбонізувати енергетичну систему ЄС відповідно до цілей Європейської Зеленої Угоди.

4-ий енергопакет охоплює законодавство ЄС у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, управління, дизайну ринку електроенергії та правил безпеки постачання електроенергії, серед яких:

• Директиву 2018/2001 «Про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел»;

• Директиву 2018/2002 «Про енергоефективність»;

• Регламент 2018/1999 «Про управління Енергетичним Союзом та боротьбі зі зміною клімату».

Директиви ЄС визначають нероздільність функцій декарбонізації, енергоефективності та відновлюваної енергетики, які забезпечують досягнення синергетичного ефекту від одночасно інтегрованих заходів з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії на законодавчому, організаційному та технічному рівнях.

У кінці листопада 2021 року, відповідно до рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 30.11.2021 № 2021/14/МС-ЕпС, Україна, як член Енергетичного Співтовариства, теж зобов’язалась впроваджувати вищезгаданий 4-ий енергопакет.

Важливо, що в 4-му енергопакеті Європейська комісія охопила 5 вимірів Енергетичного союзу, які є чи не найбільш нагальними саме для України, особливо: енергетична безпека; енергоефективність; декарбонізація економіки; дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Відповідно до Регламенту ЄС про управління Енергетичним союзом і кліматичні дії №2018/1999, що є частиною енергопакета, мета Енергетичного союзу - надання споживачам безпечної, сталої, конкурентоспроможної та доступної енергії, а також сприяння дослідженням та інноваціям шляхом залучення інвестицій, що вимагає трансформація енергосистеми Європи. Така трансформація тісно пов’язана з необхідністю покращення якості навколишнього середовища, зокрема шляхом сприяння енергоефективності, а також розвитку нових відновлюваних видів енергії.

Загальна концепція функціонування Держенергоефективності направлена на забезпечення реалізації завдань, пов’язаних з енергетичною ефективністю та збільшенням частки використання відновлюваних джерел енергії, що точно відповідає політиці Європейського Союзу.

Підвищення енергоефективності та розвиток використання відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива сьогодні є й основоположними чинниками національної безпеки.

Відповідно до вимог Європейського Союзу (Регламент про управління Енергетичним союзом і кліматичними діями ЄС 2018/1999, Директива Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЄС від 25.10.2012 про енергетичну ефективність, Директива Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС від 23.04.2009 про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел) індикативні цілі з підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики визначені для кожної з галузей національної економіки.

У травні 2022 року Європейська комісія представила план REPowerEU

• план швидкого зменшення залежності від російського викопного палива та прискорення «зеленого» переходу.

Реалізація плану передбачає припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується як економічна та політична зброя і коштує європейським платникам податків майже 100 мільярдів євро на рік, а по-друге, це подолання один з ключових засобів запобігання кліматичним змінам.

Основні заходи REPowerEU - енергоефективність, диверсифікація постачання енергії та прискорене впровадження відновлюваних джерел енергії для заміни викопного палива в будівлях, промисловості та виробництві електроенергії.

Єврокомісія пропонує посилити довгострокові заходи щодо енергоефективності, включаючи збільшення додаткової обов’язкової цілі енергоефективності до 13% з раніше запропонованих 9% в рамках пакета «Fit for 55» Європейської Зеленої Угоди.

Також передбачається масове розширення та прискорення використання відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії, промисловості, будівництві та транспорті прискорить нашу незалежність, дасть поштовх до зеленого переходу та з часом знизить ціни. Комісія пропонує збільшити головну ціль для відновлюваних джерел енергії з 40% до 45% до 2030 року у рамках пакета «Fit for 55». Встановлення цієї амбітної цілі створить основу для інших ініціатив, зокрема:

• «Стратегія сонячної енергетики ЄС» подвоїть сонячну фотоелектричну потужність до 2025 року та встановить 600 ГВт до 2030 року.

• Подвоєння швидкості розгортання теплових насосів та заходи щодо інтеграції геотермальної та сонячної теплової енергії для модернізації централізованого та комунальної системи опалення.

• Встановлення мети 10 мільйонів тонн внутрішнього виробництва відновлюваного водню та 10 мільйонів тонн для імпорту до 2030 року, щоб замінити природний газ, вугілля та нафту в галузях промисловості та транспорту, які важко декарбонізувати.

• План дій щодо біометану містить інструменти, включаючи нове промислове партнерство з біометану та фінансові стимули для збільшення виробництва до 35 млрд кубометрів до 2030 року, в тому числі через Спільну сільськогосподарську політику.

У листопаді 2022 року Європарламент проголосував відразу за підвищення двох цілей щодо енергоефективності та відновлюваної енергетики, а саме:

• 45% відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії ЄС до 2030 року;

• скорочення кінцевого енергоспоживання щонайменше на 40% до 2030 року, а первинної енергії - на 42,5% до 2030 року порівняно з прогнозами 2007 року.

У своїй діяльності Агентство також спирається на Цілі сталого розвитку до 2030 року, затверджені у вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Документ містить 17 Цілей Сталого Розвитку, 8 з яких, зокрема, передбачають реалізацію завдань із підвищення енергоефективності, подолання енергетичної бідності, розвитку низьковуглецевих бізнесів.

Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду у 2016, розпочала синхронізацію із принципами Європейської Зеленої Угоди у 2019 році та затвердила Оновлений національний внесок України до Паризької угоди.

Агентство працює в усіх цих напрямках відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Договору про Енергетичне Співтовариство, Паризької угоди та Зеленої Угоди ЄС.

Цілі України:

• в енергоефективності - зменшити кінцеве споживання на 17,1% до 2030 року порівняно із базовим рівнем (у разі відсутності реформ) відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, затвердженого Урядом у грудні 2021 року;

• у відновлюваній енергетиці - збільшити частку ВДЕ утричі - із 9% у 2020 році до 27 % у кінцевому енергоспоживанні до 2030 року відповідно до проєкту Національного плану дій з відновлюваної енергетики;

• у декарбонізації – зменшити обсяг викидів CO2 на 65% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком, як це визначено в Оновленому національному внеску України до Паризької угоди.

Досягнення цих, а можливо - й більш амбітних цілей, можливо лише за умови цілісного, інтегрованого підходу, який сьогодні реалізує Держенергоефективності.

Джерело: https://iclub.energy/blog/valeriybezus/tpost/ford3ltp41-ntegrovana-ta-ts...