6,7 % «зеленої» енергії (із великими ГЕС) досягнуто у кінцевому енергоспоживанні України на кінець 2017 року. Це майже на 1% більше, ніж у попередньому році.

Такий показник розраховано Держенергоефективності за оперативними даними Держстату відповідно до правил Директиви 2009/28/ЄС.

Важливою є динаміка зростання частки «чистої» енергії, що з 2014 по 2017 роки збільшилась у понад 1,5 рази -  з 3,9 % до 6,7 % (майже на 1% щороку), зокрема:

• у споживанні електроенергії - з 7,4 % до 8,6 %;
• у системах опалення - у понад 2 рази з 3,4 % до 7,6 %;
• у транспортному секторі - з 2 % до 2,4 %.

«2018 рік має стати ще результативнішим, адже за 10 міс. ц.р. введено більше 600 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики, що у понад 2 рази більше, ніж за весь 2017 рік, - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук. - При збереженні таких  темпів розвитку цієї сфери є всі шанси досягти цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року».

Тож усі ці результати яскраво відображають ефективність тих законодавчих змін, які було розроблено за участю Держенергоефективності та прийнято Парламентом, зокрема:

• стимулюючий тариф на тепло «не з газу»;
• «зелений» тариф прив’язаний до курсу євро для всіх видів генерації «чистої» енергії;
• збільшений «зелений» тариф на електроенергію з біомаси та біогазу до 12,4 євроцентів/кВт*год;
• можливість укладати довгострокові договори на продаж «чистої» електроенергії за «зеленим» тарифом;
• надбавка до «зеленого» тарифу за використання українського обладнання та інші.

«Ми продовжуємо працювати над формуванням нової системи підтримки відновлюваної енергетики. Законопроект щодо переходу на систему аукціонів, над яким працював Комітет ВРУ ПЕК за участю усіх стейкхолдерів, у т.ч. Держенергоефективності, схвалено у першому читанні у Парламенті», - зауважив С.Савчук.

Основна мета – зробити проекти із використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива джерелом:

• «дешевої» енергії для суспільства;
• енергетичної та економічної незалежності громад;
• підвищення інвестиційного клімату;
• покращення екології.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю