Вчора Рахункова палата оприлюднила деякі тези Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2020 роки (http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16759892).

В першу чергу, дякую за фахову та прискіпливу роботу Рахункової палати під час аудиту, який проводився протягом майже 3-х місяців. Після офіційного отримання звіту готові зробити все від нас належне для виконання наданих пропозицій.

Разом з тим для більш повного розуміння особливостей програми «теплих» кредитів вважаю за доцільне деталізувати деякі моменти.

Головний меседж повідомлення Рахункової палати – «теплі кредити» не вирішують загальної мети Програми. На жаль, саме так, адже Програма була прийнята ще в 2010 р. та включала широкий спектр заходів, які передбачалось фінансувати як із державного чи місцевих бюджетів, так і з інших джерел. Проте через складність процедур використання бюджетних коштів та їх системного недофінансування суттєвого прогресу так і не було досягнуто.

Тож, у жовтні 2014 р., беручи до уваги введену КМУ в березні того ж року заборону на розробку нових цільових програм та додаткове фінансування існуючих, було прийнято рішення про концентрацію наявного фінансування Програми на нові заходи та сектор, що є найбільшим споживачем енергії, має найбільший потенціал для економії енергії та якому до цього часу не приділялось жодної уваги на національному рівні – це житлові будівлі.

В усіх західних сусідах України подібні програми співфінансування утеплення житла успішно реалізуються не одне десятиліття.

Із жовтня 2014 р. ми опрацювали таку модель на придбанні негазових котлів, а у 2015 р. програму розширили на спектр енергоефективних заходів, в першу чергу, для ОСББ.

При запровадженні механізму ми керувались такими принципами:

• мінімізація бюрократії;

• прозорість і відсутність контактів з чиновниками;

• легкість участі у програмі;

• покращення умов кредитування та зменшення відсоткової ставки завдяки конкуренції між банками.

Немає непрозорих та тривалих конкурсів – є лише стимулювання активних ОСББ та фізичних осіб, які хочуть інвестувати в термомодернізацію власного житла. І, як усі бачать, громадяни «проголосували» за цей механізм власними коштами і подальшою економією на комунальних послугах.

Так, понад півмільйона учасників програми (це фактично вся Черкаська область):

- впровадили заходи з енергоефективності на суму 7 млрд грн;

-  зекономили до 70% на комунальних послугах;

- використали заощаджені кошти на інші корисні справи для родини та дітей;

- а ринкова вартість їхніх квартир зросла до 30 %.

У рамках програми економія енергоресурсів в еквіваленті газу складає близько 280 млн м3 щорічно.

Також важливо, що державну програму підтримало понад 100 місцевих органів влади, запровадивши власні програми співфінансування за «теплими кредитами» для населення та ОСББ.

Висока активність учасників призвела до періодичного недофінансування програми. Щороку ми робили бюджетні запити відповідно до прогнозованої потреби. Належне фінансування було і вимогою громадськості та ОСББ.

При цьому рішенням Уряду дію Програми в частині «теплих» кредитів продовжено до 2020 року.

До речі, минулого тижня ми вже поінформували головного розпорядника коштів, що за оцінками наявних кредитних заявок в уповноважених банках, кредитування може зупинитись вже в травні.

Що стосується пропозицій Рахункової палати із посилення контролю для мінімізації «ризиків непродуктивного використання коштів», то готові ознайомитися із настановами аудиту та в межах повноважень Агентства разом з уповноваженими банками забезпечити їх виконання.

Проте звертаю увагу, що станом на сьогодні за понад 4 роки дії Програми контролюючими органами не зафіксовано жодних фактів нецільового використання бюджетних коштів.

Хочу окремо наголосити, що багато завдань Програми, які не фінансуються  з 2010 р., особливо у відновлюваній енергетиці, реалізуються шляхом залучення приватних інвестицій через створення належних умов для ведення бізнесу, а не в межах цільових програм.

Наведу кілька кейсів програми «теплих кредитів» та, користуючись  нагодою, ще раз закликаю ОСББ та приватні домогосподарства поквапитись із подачею документів в уповноважені банки.

Голова Держенергоефективності 

Сергій Савчук