Необхідність та шляхи запровадження Національної платформи енергомоніторингу в Україні – ключова тема круглого столу, що відбувся за ініціативи Держенергоефективності, представників ПРООН та GIZ за участю експертного середовища.

Як пояснив Голова Держенергоефективності С. Савчук, сьогодні існує потреба в оперативній і комплексній верифікації якості впровадження енергоефективних заходів.

Найбільш ефективний  шлях для вищезазначеної верифікації – це  запровадження систем енергоменеджменту/енергомоніторингу в органах місцевої та центральної влади, підприємствах, житловій сфері, які планується інтегрувати у Національну платформу енергомоніторингу.

Завдяки розробленому Держенергоефективності та прийнятому у 2017 р. Урядом Плану заходів щодо запровадження систем енергоменеджменту в бюджетних установах вже ведеться активна робота на локальному рівні у цьому напрямі.

«Так, за останні 2 роки кількість місцевих органів влади, де реалізується енергоменеджмент/енергомоніторинг у бюджетній сфері, збільшено у 3 рази: із 60 у 2017 р. до більше 200 у 2019 році. Енергоменеджмент дозволяє містам заощаджувати від 5% до 15% енергоресурсів щорічно», - пояснив С.Савчук.

«Водночас, за нашим задумом, Національна платформа енергомоніторингу має охопити існуючі локальні системи енергомоніторингу та приєднати нові в майбутньому», - підкреслив Голова.

Запровадження вищезгаданої платформи матиме низку безперечних переваг, зокрема:

- верифікація енергоефективних заходів, впроваджених за ЕСКО-договорами, «теплими кредитами» тощо;

- відкриті дані щодо енергоспоживання потенційних ЕСКО-об’єктів;

- проведення бенчмаркінгу (порівняння) енергоспоживання типовими будівлями різних регіонів.

Загалом сторони домовилися об’єднати зусилля та розробити дорожню карту конкретних дій щодо запровадження вищезазначеної Національної платформи енергомоніторингу.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю