Перспективи зелених облігацій для фінансування енергоефективних проектів у бюджетних установах стали предметом аналізу, який провели міжнародні експерти проекту «Low Carbon Ukraine» спільно із «Dixi Group» за участю Держенергоефективності.

Як відомо, значна кількість громадських будівель в Україні є застарілими, мають великі енерговтрати та потребують модернізації.

За розрахунками експертів, щоб забезпечити термомодернізацію 5,5 тис. бюджетних установ у рік, потрібно близько 1 млрд євро щорічних інвестицій до 2030 року.

Джерелом фінансування енергоефективних проектів у громадських будівлях можуть бути саме зелені облігації. Це доводить і міжнародна практика. Так, у 2019 р. було випущено понад 250 млрд доларів зелених облігацій, 30% з яких – саме на енергоефективні проекти у будівлях.

Тим часом, для запуску зелених облігацій в Україні Держенергоефективності, НКЦПФР спільно з IFC, UNIDO, UNDP, Climate Bonds Initiative працюють над законодавчим підгрунтям. У результаті в червні ц.р. прийнято довгоочікуваний закон, яким вводяться в обіг зелені облігації та встановлюються правила для учасників цього ринку.

«Цим законом передбачено розробку вторинного законодавства, а саме – порядку відбору та супроводження проектів, які фінансуються за кошти державного та місцевих бюджетів», - повідомив А.Фролов, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності.

«Наразі ми розглядаємо декілька сценаріїв випуску зелених облігацій різними емітентами і аналізуємо міжнародний досвід. Наприклад, в США муніципалітети отримували компенсацію процентів за виплатами по зеленим облігаціям, що допомагало зняти фінансове навантаження та прискорити реалізацію проектів. Схожі механізми є і в інших країнах. Для України розробка та впровадження таких стимулів дозволить подолати економічні бар’єри, високі процентні ставки тощо та активізувати випуск зелених облігацій на масштабні проекти», - наголосив Андрій Фролов.

На необхідності залучення довгострокових фінансових ресурсів, щоб забезпечити комплексну термомодернізацію бюджетних закладів та масштабувати такі проекти, наголосив і Олексій Корчміт, голова правління Української асоціації енергосервісних компаній.

Загалом, учасники онлайн-дискусії дійшли згоди, що зелені облігації можуть розглядатися як інструмент залучення довгострокового фінансування на період від 7 і більше років для великих проектів із термомодернізації бюджетних установ.

Усі зацікавлені сторони запрошуються до співпраці у рамках Міжвідомчої робочої групи з питань впровадження зелених облігацій, яку координує Держенергоефективності.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю