Міненерго спільно з Держенергоефективності ініційовано та розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року». До цієї роботи також долучалося експертне середовище, у т.ч. Проєкту EU4Energy Governance.

«Розробка проєкту акта пов’язана із завершенням Національного плану дій з  енергоефективності до 2020 року та необхідністю продовження системних реформ у цій сфері задля сталого економічного розвитку і процвітання країни», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Так, за даними щорічної доповіді «Global Energy Statistical Yearbook» з питань енергетики, рівень енергоємності ВВП в Україні у 2018 році перевищував рівень енергоємності ВВП Польщі – у 2,5 рази, Німеччини – у 3,3 рази та середнє значення країн світу – у 2 рази.

Високі значення енергоємності ВВП України свідчать про низьку ефективність та конкурентоспроможність економіки нашої держави на світовому ринку. Україна займає в рейтингу країн світу 85 місце за Індексом глобальної конкурентоспроможності (GCI) за 2019 рік.

Враховуючи вищенаведене, існує нагальна потреба у прийнятті та впровадженні європейських норм та стандартів у сфері енергоефективності.

Так, проєктом розпорядження передбачено:

• визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік;
• схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
• затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

Зокрема, планується досягти національної цілі з енергоефективності, розрахованої відповідно до вимог Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність та із врахуванням підходів країн ЄС та Енергетичного Співтовариства, а саме -  первинне та кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 р. не повинне перевищувати відповідно 91 468 тис. та 50 446 тис. тонн нафтового еквіваленту.

Щоб досягти мети, передбачено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо).

Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не тільки в контексті кінцевого споживання енергії, але і на етапах виробництва та транспортування енергії.

Загалом,  прийняття та виконання плану дозволить запровадити європейські механізми підвищення енергоефективності у різних секторах економіки та сприяти:

• економії видатків на оплату енергоносіїв;
• зменшенню обсягу викидів СО2;
• розвитку бізнесу, у т.ч. в суміжних галузях та підвищенню зайнятості населення;
• посиленню конкурентоспроможності економіки.

Довідково:

Із законопроєктами можна ознайомитися у розділі: http://saee.gov.ua/uk/content/elektronni-consultatsii

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю