Ірина Ставчук та Олег Савицький стверджують, що капітальна перебудова енергетики, спрямована на усунення енергетичної залежності від імпорту вугілля, газу, нафти та ядерного палива, необхідна Україні для підтвердження свого суверенітету та здобуття енергетичної незалежності.

Ірина Ставчук – заступнця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції. Олег Савицький – експерт з кліматичної та енергетичної політики Української Кліматичної Мережі.

За місяць після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, країни ЄС заплатили режиму Путіна понад 22 мільярди євро за викопне паливо. Західні держави ввели санкції проти Центрального банку Росії та заморозили його резерви, а тепер Путін вимагає, щоб за газ платили в рублях.

Кремль відкрито намагається поставити «Газпром» на місце Центрального банку, шантажуючи ЄС і показуючи, наскільки режим Володимира Путіна для свого виживання покладається на експорт викопного палива.

Без мільярдних фінансових потоків від експорту вуглеводнів, Росія не змогла б вести гібридні війни проти сусідніх країн, фінансувати пропаганду та жорстоку репресивну машину всередині країни. Вона також не зможе створювати наступальну зброю і шантажувати світ ядерною зброєю.

Вторгнення в Україну має стати початком кінця для російської нафтогазової промисловості, і ЄС має докласти всіх зусиль, щоб прискорити перехід від викопного палива до зеленої енергії.

Конкретні заходи щодо усунення залежності від викопного палива

Залежність від викопного палива створює ще одну глобальну проблему: зміну клімату. Ми живемо в той час, коли температура в Арктиці перевищує історичні рівні. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш з трибуни міжнародної конференції заявив, що «залежність від викопного палива є взаємним гарантованим знищенням».

Європа та Україна, об’єднані в єдину синхронну електричну мережу, стоять на порозі нової ери «зеленої» енергетики з величезним спільним потенціалом для розвитку відновлюваної енергетики.

Рішення, прийняті цими днями, визначать долю енергетичної безпеки Європи протягом наступних кількох років, а також здатність ЄС виконувати свої зобов’язання за Паризькою угодою та бути лідером у боротьбі з надзвичайною кліматичною ситуацією.

Україна має бути активним гравцем у формуванні та реалізації цих рішень. Довгостроковий успіх енергетичного переходу об’єднаної Європи в першу чергу залежить від нас. Отже, що мають зробити Європа та Україна, щоб досягти успіху?

Агресія в Україні та енергетичний шантаж з боку Росії додали терміновості планів щодо повної декарбонізації Європи та закликали до їх значного прискорення.

Цього тижня Climate Action Network (CAN) Europe (Мережа Кліматичних Заходів Європи), яка об’єднує понад 1700 громадських організацій в 38 країнах, закликала Європейську комісію та національні уряди Європейського Союзу вжити рішучих і негайних заходів для ліквідації залежності від викопного палива.

Європейська Кліматична Мережа вказує на вісім конкретних заходів для впровадження прискореного, безпечного та сумісного з Паризькою угодою плану енергетичного переходу в ЄС. Ці вісім заходів також актуальні для майбутнього України.

Прискорений енергетичний перехід для України

Після повномасштабного вторгнення російських військ та зміцнення геополітичного союзу між РФ та КНР, Україні вкрай необхідна масштабна перебудова енергетики та економіки в бік усунення енергетичної залежності від імпорту вугілля, газу, нафти та ядерного палива, щоб відстояти свій суверенітет та здобути енергетичну незалежність.

Згідно з останніми наявними даними енергетичного балансу, у 2020 році Україна імпортувала 12 млн тонн нафти та нафтопродуктів, 21 млн тонн вугілля та 9,1 млрд м³ природного газу.

Дані Держмитслужби за 2020 рік показують, що Україна також імпортувала з Росії ядерного палива на 212 мільйонів доларів, що становить 62% від усіх поставок паливних збірок. Так, більше половини всього ядерного палива надходило з російської компанії «ТВЕЛ», тоді як американська Westinghouse поставила лише 38%.

Україна заплатила за імпортне вугілля 1,7 мільярда доларів у 2020 році, а в 2021 році – 2,5 мільярда доларів. Найбільше вугілля надходило з Росії та Казахстану – 62,1% та 10,2% відповідно. Тож минулого року ми закупили у ворога понад дві третини імпортного вугілля.

Дещо краща ситуація з газом – у 2021 році Україна скоротила імпорт газу в шість разів до 2,6 млрд м3. Але залежність від Росії залишається, оскільки 89% імпортованого газу надходить у зворотному порядку з країн ЄС, куди надходять транзитні потоки.

Щоб отримати повну та абсолютну енергетичну незалежність від Росії, Україна в процесі відбудови має негайно піти шляхом прискореного енергетичного переходу і не повторювати власні помилки та помилки Європейського Союзу, допущені останніми роками.

Виробництво обладнання для відновлюваної енергії, акумуляторів, електромобілів, теплових насосів, виробництва сталі на основі водню та інші рішення для позбавлення від залежності від викопного палива мають стати центром відродження української промисловості.

Щоб досягти остаточної перемоги та захистити наших дітей від нових ресурсних воєн, енергетичного шантажу та руйнівних наслідків зміни клімату, ми не повинні просто стати на шлях енергетичного переходу. Ми маємо бігти ним та штовхати всю Європу вперед до повного припинення використання вугілля, нафти і газу.

Джерело: https://www.euractiv.com/section/energy/opinion/ukraines-energy-transition-race