Огляд світового енергетичного переходу окреслює пріоритетні заходи для досягнення цілі щодо недопущення зростання температури до 1.5°C до 2030 року, закликає уряди пришвидшити енергетичний перехід для забезпечення більшої енергетичної безпеки, стійкості та доступної енергії для всіх

Короткострокові заходи, спрямовані на вирішення поточної енергетичної кризи, повинні супроводжуватися постійним фокусом на середньо- та довгострокових цілях енергетичного переходу. Високі ціни на викопне паливо, занепокоєння енергетичною безпекою та невідворотність кліматичних змін підкреслюють нагальну потребу швидше переходити на екологічно чисту енергію, йдеться в Огляді світового енергетичного переходу 2022 (World Energy Transitions Outlook 2022).

В рамках Berlin Energy Transition Dialogue Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики (IRENA) представило Огляд, що визначає пріоритетні сфери та заходи, які ґрунтуються на доступних технологіях, які мають бути реалізовані до 2030 року для досягнення нульових викидів до середини століття. Цей Огляд також підсумовує прогрес у використанні всіх видів джерел енергії на поточний час, чітко показуючи незадовільні темпи та рівень переходу на відновлювані джерела енергії.

«Енергетичний перехід відбувається недостатньо швидко і будь-що, крім радикальних заходів, нівелюватиметься або навіть позбавить шансів досягти наших кліматичних цілей», - сказав Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA. – «Сьогодні уряди стикаються з багатьма проблемами енергетичної безпеки, відновлення економіки та доступності рахунків за електроенергію для домогосподарств та бізнесу. Багато відповідей криються в прискореному переході. Але це є політичним  рішенням – запровадити політики, які відповідають Паризькій угоді та Плану сталого розвитку. Інвестиції в створення нових об’єктів інфраструктури з використання викопного палива лише укорінить неекономічні практики, зафіксує існуючі ризики та посилить загрозу кліматичних змін.»

«Настав час діяти», – додав Ла Камера. «Останні події чітко продемонстрували, що високі ціни на викопне паливо можуть призвести до енергетичної бідності та втрати конкурентоспроможності промисловості. 80% населення планети живе в країнах, які є чистими імпортерами викопного палива. На противагу, відновлювані джерела енергії доступні усім країнам, які надають вихід із залежності від імпорту та дозволяють країнам позбавити економіку витрат на викопне паливо, одночасно стимулюючи економічне зростання та створення нових робочих місць».

Огляд передбачає потребу в інвестиціях в розмірі 5,7 трлн доларів США на рік до 2030 року, включаючи обов’язкове перенаправлення 0,7 трлн доларів США щорічно від сфери використання викопного палива, щоб уникнути безнадійних інвестицій. Але інвестиції в перехід принесуть конкретні соціально-економічні та соціально-побутові дивіденди, додавши 85 мільйонів робочих місць у всьому світі в сфері відновлюваної енергетики та інших пов’язаних з переходом технологіях в період від сьогодні до 2030 року. Цей приріст кількості робочих місць значною мірою компенсує втрати 12 мільйонів робочих місць у галузі викопного палива. Загалом, згідно з Оглядом, більше країн отримають значні переваги при енергетичному переході, ніж за традиційного підходу.

Частка відновлюваної енергетики має зростати у всіх галузях з 14% до приблизно 40% до 2030 року. Міжурядова група експертів з кліматичних змін (IPCC) рекомендує потроїти встановлення щорічних потужностей відновлюваної енергетики до 2030 року. Водночас вугільна енергетика має бути однозначно заміщена, використання викопного палива поступово припинене, а інфраструктура модернізована.

Огляд вбачає електрифікацію та підвищення рівня енергоефективності ключовими рушійними силами енергетичного переходу, що здійснюється за допомогою розвитку відновлюваних джерел енергії, водню та сталої біомаси. Декарбонізація кінцевого споживання може зайняти основне місце завдяки електрифікації, використанню зеленого водню і відновлюваних джерел енергії. Зокрема, тренд до використання електричного транспорту має стати рушійною силою прогресу енергетичного переходу, щоб досягти двадцятикратного зростання кількості продажів та парку електричного транспорту.

Однак для досягнення необхідних рівнів прогресу до 2030 року необхідним є комплексний набір наскрізних структурних політик, що охоплюють усі технологічні напрямки та цілі справедливого енергетичного переходу. Більш амбітні цілі, що встановлюються Національно визначеними внесками (National Determined Contributions, NDCs) та національними енергетичними планами відповідно до Кліматичного пакту Ґлазґо, мають забезпечувати впевненість і застосовувати інвестиційні стратегії для досягнення цілі в 1.5°C.

Зокрема, найбільші в світі споживачі енергії та виробники вуглекислого газу, що входять до G20 і G7, повинні показати лідерство та реалізувати амбітні плани та інвестиції всередині країни та за кордоном. Вони мають підтримати зростання частки відновлюваних джерел енергії до 65% у виробництві електроенергії до 2030 року. Кліматичні інвестиції, обмін досвідом та взаємодопомога мають збільшитися заради забезпечення інклюзивного та рівного світу.

Нарешті, для забезпечення швидкого переходу, який відповідає цілям боротьби з кліматичними змінами та розвитку, потрібна політична прихильність для підтримки найвищого рівня міжнародного співробітництва. Досягнення Цілей сталого розвитку та всеосяжного доступу до сучасної енергетики до 2030 року мають залишатися невід’ємною опорою справедливого та інклюзивного енергетичного переходу. Цілісна глобальна політика може об’єднати країни, щоб забезпечити міжнародний потік фінансів, потенціалу та технологій.

Дослідження: https://www.irena.org/publications/2022/Mar/World-Energy-Transitions-Out...

Презентація: https://www.irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/Presentations/Cross-cut...