Останнє оновлення індикатору сталого відновлення (Sustainable Recovery Tracker) Міжнародного енергетичного агентства (МEA) показує, що державні витрати зросли до 710 мільярдів доларів США, що на 40% вище, ніж після світової фінансової кризи 2008 року.

Витрати на чисту енергію, призначені урядами у відповідь на кризу Covid-19, зросли на 50% за останні п’ять місяців і зараз становлять понад 710 мільярдів доларів США у всьому світі, хоча існує тривожний дисбаланс між регіонами, згідно з останнім оновленням індикатору сталого розвитку МЕА.

Цей безпрецедентний обсяг здійснених видатків більш ніж на 40% перевищує глобальні екологічні витрати, що містяться в стимулюючих пакетах заходів, які уряди запровадили після світової фінансової кризи в 2008 році. У країнах з розвиненою економікою основна частина цих видатків припадає на короткострокові державні витрати, причому понад 370 мільярдів доларів США планується витратити до кінця 2023 року, що допоможе у виконанні заходів МЕА для глобального досягнення чистих нульових викидів у 2050 році.

Однак у країнах з економікою, що розвивається, загальна кількість фіскальних ресурсів, що виділяються на заходи сталого відновлення, становить одну десяту від сум в країнах з розвиненою економікою, що відображає їх дуже різні фінансові та економічні обставини. У країнах з економікою, що розвивається, до кінця 2023 року планується витратити близько 52 мільярдів доларів США на стале відновлення, що значно менше того, що необхідно на шляху до нульових викидів у 2050 році. Малоймовірно, що розрив скоротиться в найближчій перспективі, оскільки уряди, з і без того обмеженими фіскальними можливостями, зараз стикаються з проблемою підтримки доступних продуктів харчування та палива для своїх громадян на тлі зростання цін на сировину після вторгнення росії в Україну.

«Країни, де чиста енергія знаходиться в центрі планів відновлення, підтримують можливість досягнення нульових викидів до 2050 року, але складні фінансові та економічні умови підірвали державні ресурси в більшій частині решти світу», – сказав Фатіх Біроль, Виконавчий директор МЕА. «Міжнародне співробітництво буде мати важливе значення для зміни тенденцій щодо інвестування в чисту енергію, особливо в країнах з економікою, що розвивається, де є найбільша потреба».

Навіть у країнах з розвиненою економікою, деякі з цільових коштів ризикують не досягти ринку в передбачені ними терміни. Затримки у створенні державних програм, постійні перебої в ланцюжках поставок, нестача робочої сили та фінансова невизначеність затримують проектні черги. Крім того, заходи, що спрямовані на споживача, такі як стимули для модернізації будівель і електромобілів, зазнають перешкод в охопленні більш широкої аудиторії через такі проблеми, як бюрократична тяганина та брак інформації.

«Уряди, які зможуть усунути бюрократію та швидко створити ефективні програми, будуть тими, хто отримає переваги та сформує свою позицію в новій глобальній енергетичній економіці, яка створюється», – сказав д-р Біроль. «Не дивлячись на те, що останнє оновлення Індикатору сталого відновлення в країнах з розвиненою економікою є багатообіцяючим, світові все ще потрібно значно збільшити свої зусилля щодо впровадження проектів чистої енергетики протягом цього десятиліття, перш за все в країнах, що розвиваються, якщо ми хочемо зберегти надію на обмеження глобального підвищення температури до 1,5 °C».

Зростання цін на викопне паливо, яке посилилося вторгненням росії в Україну, спонукало уряди вжити негайних заходів, щоб зробити енергію доступнішою, і дослідити можливості зменшення залежності від викопного палива. Дослідження МЕА показує, що екстрена підтримка, яку надають домогосподарствам і підприємствам уряди в усьому світі сягнула 270 мільярдів доларів США з початку зимового опалювального сезону в Північній півкулі в 2021 році. Але багато з найбільш ефективних заходів для зниження попиту на нафту і газ – такі як встановлення теплових насосів та розширення використання громадського транспорту, велосипедних доріжок та швидкісної залізниці – досі не отримали необхідного рівня державної підтримки. Останні плани МЕА з 10 пунктів щодо зменшення залежності від природного газута нафти висвітлюють ключові сфери, де можна вжити негайних заходів.

Загалом, державні витрати на сталу енергетику залишаються малою часткою від безпрецедентних 18,2 трильйона доларів бюджетних видатків, які уряди виділили на подолання економічних наслідків Covid-19. Проте, за оцінками МЕА, державні витрати, призначені для використання до 2023 року, можуть підтримати стійкі інвестиції на суму понад 1,6 трлн доларів США за рахунок мобілізації вищого рівня залучення приватного сектора.

Індикатор сталого відновлення вивчає та оприлюднює понад 1000 національних політик, прийнятих для прискорення переходу на чисту енергетику в рамках бюджетно-фінансових заходів, спрямованих на обмеження економічних наслідків пандемії. Індикатор був вперше опублікований у липні 2021 року, і лідери G20 попросили його оновити під час зустрічі в Римі в листопаді 2021 року.

МЕА продовжить відстежувати фінансові заходи урядів на поточну енергетичну кризу, а також державні витрати, спрямовані на розвиток чистої енергії, відповідно до запиту G20. У подальшому індикатор сталого відновлення розширить діапазон державних витрат на енергію, які він відстежує, включно з тим, як уряди використовують фінансові засоби для забезпечення безпеки постачання, підтримки доступності та просування переходу на чисту енергію для контролю показника виконання сценарію МЕА щодо досягнення чистих нульових викидів до 2050 року. 

Джерело: https://www.iea.org/news/clean-energy-spending-in-governments-economic-recovery-packages-has-surged-by-50-since-the-end-of-october-reaching-unprecedented-levels