Вітаючи учасників семінару, Сергій Савчук відзначив важливість тісного співробітництва України з ЄС у напрямку розвитку сфери енергоефективності. "Важко переоцінити роль європейських партнерів, які не лише підтримують ініціативи України у цій сфері, а й надають допомогу для їх реалізації, сприяють гармонізації українського законодавства до європейського, діляться своїм досвідом та знаннями", - підкреслив Голова.

 

У ході виступу Сергій Савчук охарактеризував стан імплементації низки директив ЄС у сфері енергоефективності. Зокрема, він повідомив, що на виконання Директиви 2006/32/ЄC минулого року прийнято Національний план дій з енергоефективності до 2020 року. План дозволить впровадити в Україні європейську практику планування та прогнозування розвитку енергетики, реалізації політики підвищення енергоефективності.

 

"Мета плану – досягти у 2020 році зменшення середнього показника кінцевого енергоспоживання на 9%", – зауважив Голова та пояснив, що для цього передбачено реалізацію низки заходів у чотирьох секторах: житловому секторі, промисловості, транспорті та сфері послуг. 

 

Сергій Савчук також поінформував про законопроекти, над якими наразі ведеться робота в Агентстві та прийняття яких є пріоритетними питаннями 2016 року. Перший з них – це законопроект про енергоефективність будівель, розроблений відповідно до Директиви 2010/31/ЄС. Саме цим проектом закону передбачається запровадження в Україні сертифікації енергетичної ефективності будівель.

 

На стадії розробки також знаходиться базовий законопроект у сфері енергоефективності, покликаний імплементувати вимоги Директиви 2012/27/ЄС. Проект закону визначатиме основні інструменти досягнення національних цілей з енергоефективності. 

 

"Однією з ключових вимог європейського законодавства у сфері енергоефективності є забезпечення повного обліку енергетичних ресурсів. Для цього Агентством вже розроблено законопроект про комерційний облік тепла і води.", - наголосив у своєму виступі Голова Агентства.

 

Підсумовуючи, Сергій Савчук зазначив, що питання імплементації європейських директив - пріоритетне. "Пріоритетом нашої діяльності у 2016 році є прийняття цих трьох законопроектів. Для досягнення успішного результату плануємо посилити координацію дій усіх зацікавлених сторін під час опрацювання та узгодження цих проектів актів", - підкреслив він.  

 

На необхідності прийняття цих законопроектів в Україні наголосив і Вальтер Треттон, керівник відділу програм допомоги "Енергетика, транспорт та навколишнє середовище" Представництва ЄС в Україні. Він також висловив задоволення останніми ініціативами Уряду України у сфері енергоефективності, зокрема розвитком програми "теплих" кредитів.

 

Про особливості реалізації політики енергоефективності у ЄС розповів Пол Ходсон, керівник департаменту з питань енергоефективності Європейської Комісії. За його словами, у 2020 році ЄС планує досягти зменшення кінцевого енергоспоживання у розмірі 20%, а у 2030 року – 27%. Він переконаний, що досягти таких амбітних цілей реально і сприяти цьому має правильне виконання директив. Про результативність дій у цьому напрямку говорить статистика. Так, наприклад, сучасні будинки у ЄС споживають енергії на 40% менше у порівнянні з будівлями, побудованими 20 років тому. "Але найцікавіше те, що, починаючи з 2006 року, в ЄС спостерігається суттєве зниження рівня енергоспоживання при тому, що ВВП зростає. Ми досягли так званого декаплінгу", - зауважив він.

 

Загалом, семінар організовано одним з кращих інструментів технічної допомоги та обміну інформацією, створених ЄС. У рамках заходу своїми знаннями та ноу-хау поділилися експерти з різних країн ЄС: Великобританії, Хорватії, Польщі, Литви, Італії, Данії, Австрії.

 

Захід зібрав понад 60 представників профільних міністерств та відомств, експертів та науковців. Протягом двох днів вони вивчатимуть європейський досвід підвищення енергоефективності у різних секторах економіки.