На цьому наголосив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, під час виступу на 12-му Європейсько-українському енергетичному дні.

Керівник Агентства представив стан та наступні кроки для  розвитку сфери енергоефективності та «зеленої» енергетики в Україні, крос-секторальну роль Держенергоефективності у реалізації політики у цій сфері, розроблені стратегічні документи та законопроєкти, роботу над імплементацією директив ЄС.

«Україна, дійсно, зробила багато реформ. Головне – не зупинятися на отриманому результаті. Адже сьогодення диктує нам нові виклики глобальної декарбонізації, які ми можемо і маємо перетворити у точки росту. У зв’язку із цим енергоефективність та «зелена» енергетика, як інструменти декарбонізації, мають і надалі бути пріоритетними на високому державному рівні. Україна не має права втратити шанс стати партнером ЄС у рамках EU Green Deal і разом працювати у цій сфері», – повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Окреслюючи подальші кроки для розвитку сфери енергоефективності, Костянтин Гура повідомив про розроблений проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року. Його ціль - скорочення споживання енергії відносно базового сценарію енергоспоживання на 22,3% (первинна енергія) та 17,1% (кінцева енергія). Орієнтовні інвестиційні потреби до 2030 року складуть 55 млрд євро.

Серед фінансових інструментів, над запуском яких веде роботу Агентство із партнерами, – це зелені облігації. Із 1 липня цього року вступає в силу закон, який передбачає введення в обіг зелених облігацій. «Наша завдання – зробити так, щоб ринок запрацював», - повідомив К. Гура.

«Сукупний обсяг світового ринку зелених облігацій – це 1 трлн доларів США. За оцінками IFC, до 2030 року Україна здатна залучити понад 73 млрд доларів США «зеленого» фінансування», - повідомив К. Гура.

Підсумовуючи, К.Гура повідомив, що для прискорення розвитку енергоефективної економіки України вкрай потрібними є:

- політична воля і підтримка;

- фінансування;

На жаль, досі на енергоефективні цілі в держбюджеті виділяється небагато коштів. Наприклад, у 2021 році передбачено:

· 36,6 млрд грн – на субсидії, пільги, компенсації

· 150 млн грн – на «теплі кредити».

- консолідація зусиль усіх стейкхолдерів та широка інформаційна робота для підвищення обізнаності громадян.

«Кожен має розуміти, що робота над підвищенням енергоефективності – це інвестиція в  сильну економіку, в енергонезалежність, в екологію нашої держави, в те, щоб залишити нашу планету наступним поколінням», - наголосив К.Гура.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю