Європейська комісія переглядає економічні прогнози, що лежать в основі пакету законів з енергетики та клімату, представленого минулого року, заявляючи, що захмарні ціни на газ, зумовлені війною в Україні, посилили аргументи для встановлення більш амбітних цілей з енергоефективності.

Минулого року Брюссель представив внесення змін до директиви з енергоефективності, встановлюючи нові цілі щодо скорочення первинного (39%) і кінцевого (36%) споживання енергії до 2030 року, які стають юридично обов’язковими у ЄС. Загальна поточна ціль – 32,5% до 2030 року – не є обов’язковою для виконання, що викликає критику занадто м’якого ставлення Європейського Союзу до контролю за її виконанням.

«Очевидно, що ситуація змінилася, оскільки зараз ми, на жаль, перебуваємо у світі, де спостерігаються вищі ціни на енергію», – сказала Клаудія Каневарі, представник ЄС, яка очолює підрозділ, відповідальний за енергоефективність в Європейській комісії.

«Комісія вивчає способи обґрунтування підвищення рівня енергоефективності», – сказала Клаудія Каневарі учасникам заходу EURACTIV, який відбувся на початку цього місяця.

Обговорення змін до директиви наразі триває в Європейському парламенті та Раді міністрів ЄС, «тому важливо надати й наукову підтримку, наскільки це можливо, щоб допомогти обом законодавцям домовитися про більш амбітні цілі», — додала Клаудія Каневарі.

Попередні дослідження показали, що економічний потенціал підвищення енергоефективності був на 5% нижчим, ніж технічний потенціал, а це означає, що досягнення більшого результату було б занадто витратним. Але оскільки ціни на газ зараз, ймовірно, залишатимуться високими в довгостроковій перспективі, Каневарі сказала, що ці дослідження необхідно переглянути.

«Наше припущення полягає в тому, що цей розрив у п’ять процентів зменшився. Але ми досі не маємо повного аналізу, тому ми продовжуємо вивчати це питання», – сказала вона.

У Європарламенті є бажання встановити вищі цілі. Законодавець, який координує питання внесення змін до директиви з енергоефективності, Нільс Фульсанг, запропонував «зменшення на 43% кінцевого та 45,5% первинного споживання енергії», що вище, ніж початкова пропозиція Комісії.

«Війна в Україні шокувала всіх і має негативний вплив на все навколо», – сказала Елеонора Еві, італійський депутат від Зелених, яка готує висновок Парламентського комітету з охорони навколишнього середовища щодо директиви з енергоефективності.

«Найефективніший спосіб зупинити війну путіна – це підвищити енергоефективність і зменшити наше енергоспоживання», – сказала вона, підкресливши, що кожен відсоток, досягнений в енергоефективності, скорочує імпорт газу в Європу на 2,6%.

«Це надзвичайно важливо. Це дає нам уявлення про те, наскільки важливо знову і знову говорити про енергоефективність», – сказала Еві на заході EURACTIV.

Сектор централізованого теплопостачання у центрі уваги

Прагнення Європи відмовитись від російського газу і підвищити енергоефективність неминуче вплине на європейських споживачів, які майже на 40% залежать від газу для опалення своїх домівок.

Це може відкрити нові можливості для сектору централізованого теплопостачання, який використовує мережу підземних труб гарячого водопостачання для постачання теплової енергії в цілі райони європейських міст.

Мережі централізованого теплопостачання вважаються одним з найефективніших способів теплопостачання для домогосподарств. «Усі міста з амбітними енергетичними та кліматичними планами мають намір розвивати сектор централізованого теплопостачання», – каже Біргер Лауерсен, президент асоціації «Euroheat & Power», що представляє сектор централізованого теплопостачання в Брюсселі.

«Використовуючи скидне тепло як від промисловості, так і від виробництва електроенергії, а також розумні мережі централізованого теплопостачання, можна зберегти весь природний газ, який зараз використовується для опалення будівель у Європі», – йдеться у проекті, який фінансується ЄС та оцінює потенціал промислових відходів тепла в Європі.

Але в секторі також є значна проблема, яка  перешкоджає відмові від викопного палива. У Польщі майже шість мільйонів домогосподарств – із 14 мільйонів – забезпечуються системами централізованого опалення, повідомляє PGE, державна польська електрична компанія. І 70% процесу досі відбувається за рахунок спалювання вугілля, найбільш забруднюючого вида викопного палива.

«Причина, чому ми використовували так багато газу та вугілля в централізованому опаленні, проста – тому, що це було дешевше», – каже Ян Розенов, директор Європейських програм Проекту підтримки регулювання (RAP).

«І це змінилося: вугілля та газ стали дорожчими, а тим часом вартість відновлюваної електроенергії та теплових насосів знизилася», – сказав він EURACTIV.

Централізоване теплопостачання є великим сектором, на який припадає близько 10% опалення будинків у Європі, зазначив Ян Розенов. «Так, він величезний. І в більшості з використанням викопного палива. Очевидно, що існує потенціал для заміщення викопного палива, а тепер і газу, відновлюваними джерелами», - додав він.

Комісія добре знає про це і висунула нові стандарти ефективності в запропонованому внесенні змін до Директиви ЄС з енергоефективності (EED). «У централізованому теплопостачанні та охолодженні визначення «ефективних» систем буде поступово посилюватися, щоб відійти від систем на основі викопного палива», — пояснила Комісія.

Аналогічно, згідно з пропозицією Комісії, когенераційні установки, що широко використовуються в системах централізованого теплопостачання, більше не вважатимуться «ефективними», якщо вони виділяють більше 270 грамів CO₂ на 1 кВт*год виробленої енергії.

Очікується, що це витіснить вугільні когенераційні установки та найбільш неефективні газові.

Але Варшава стурбована тим, що стандарти є занадто жорсткими і не дадуть Польщі достатньо часу, щоб перевести свої системи централізованого теплопостачання на основі вугілля на газ, який виробляє приблизно половину викидів вугілля, спричиняючи глобальне потепління.

«Ми збираємося повністю відмовитися від вугілля в системах централізованого теплопостачання Польщі до 2030 року», – сказала Ванда Бук, віце-президент з регуляторних питань польської енергетичної компанії PGE, яка підтримала захід EURACTIV.

«Декарбонізацію централізованого теплопостачання необхідно проводити в розумні терміни для забезпечення безперебійного постачання тепла підприємствам і домогосподарствам», – сказала Ванда Бук. «І на думку Польщі, обов’язковим є зміна визначення ефективних систем централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації для газу відповідно до директиви з енергоефективності», – наполягала вона.

Насправді, вибір палива в централізованому теплопостачанні дуже залежить від місцевих чинників, каже Біргер Лауерсен. «Не всі країни можуть замістити все своє вугілля сонячними фотоелектричними панелями або вітровими турбінами, багатьом з них знадобиться якийсь вид виробництва теплової енергії. І який очевидний вибір? У багатьох країнах це може бути природний газ», – сказав він.

«Чи повинен природний газ відігравати роль в енергетичному переході, вирішувати не сектору централізованого теплопостачання – це національний вибір, який зробить кожна країна», – повідомив Біргер Лауерсен EURACTIV.

Для Ванди Бук питання вибору Польщею природного газу як перехідного палива залишається актуальним, незважаючи на зростання цін, викликане війною в Україні.

«Ситуація в Польщі специфічна, тому що ми - країна, яка вже здійснила диверсифікацію і продовжить цей процес в найближчі роки», – сказала Бук. «Ми інвестували в термінал СПГ, який дозволяє імпортувати сировину з США, і зараз ми продовжуємо інвестувати в Baltic Pipe, що дозволить нам постачати газ з Норвегії, – пояснила вона. – Тому ми здійснили диверсифікацію енергоресурсів, ми не повністю залежні від російського викопного палива».

Джерело: https://www.euractiv.com/section/energy/news/eu-ready-to-increase-energy-efficiency-target-to-eliminate-russian-gas/