Вторгнення росії в Україну виявило залежність Європейського Союзу від російського викопного палива та прискорило перехід союзу на відновлювані джерела енергії.

Але хоча жодна країна не має монополії на сонце та вітер, ЄС дуже залежить від Китаю в технологіях для виробництва енергії з них.

Більше 80% світових поставок фотоелектричних модулів, які виробляються щорічно починаючи з 2010 року, виготовлені в Азії. За даними Інституту сонячної енергії Фраунгофера, один тільки Китай поставив 67% виробництва усіх модулів у 2020 році.

Фактично, вісім із 10 найбільших компаній і виробників сонячних панелей зараз є китайськими, а Canadian Solar і американська компанія First Solar займають восьме і 10 місця відповідно.

У вітроенергетиці європейські компанії все ще мають перевагу з данською компанією «Vestas» та іспансько-німецькою «Siemens Gamesa», які посідають дві найвищі сходинки п’єдесталу, тоді як німецька «Nordex» займає восьме місце у світі за величиною виробництва.

Але Китай також швидко завойовує позиції, шість його компаній увійшли до першої десятки.

«Ми не можемо дозволити собі бути залежними від Китаю»

Контроль Пекіна над сектором відновлюваної енергії тепер відчувається по всьому ланцюжку поставок. Близько 80% компонентів, необхідних для виробництва вітрової турбіни, виробляються в Китаї, а також 97% кремнієвих пластин, необхідних для створення сонячної панелі.

Сорок п'ять відсотків світового виробництва полікремнію, ключової сировини в ланцюжку поставок сонячної фотоелектричної енергії, виробляється в Сіньцзяні, північно-західному регіоні Китаю.

Китай також є ключовим гравцем у постачанні інших видів сировини, включаючи рідкоземельні мінерали, які використовуються у відновлюваних технологіях. Більше 70% літій-іонних акумуляторів, які з'явилися на ринку минулого року, були вироблені в Китаї.

«Оскільки геополітичне середовище змінюється, ці залежності створюють реальні ризики», – сказав Euronews д-р Янка Ертель, директор азійської програми та старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).

«Ми не можемо дозволити собі бути залежними від Китаю в найбільш важливих галузях і найбільш життєво необхідних мережах, таких як телекомунікації та наша енергетична інфраструктура, яка в майбутньому все більше буде надзвичайно взаємопов’язана і дуже цифровізована, керована різним програмним забезпеченням, де ризики просто величезні", - додала вона.

«Зловмисна поведінка» з Китаю

Але ЄС поки що намагався уникати будь-яких серйозних торговельних суперечок з Китаєм.

Ще в 2012 році Європейська комісія, після петиції європейських виробників сонячної енергії, розпочала антидемпінгове та антисубсидійне розслідування щодо китайських сонячних панелей, які почали наповнювати європейський ринок зі значною знижкою в порівнянні з місцевим еквівалентом.

Китай відповів на це, розпочавши власне антидемпінгове та антисубсидійне розслідування щодо імпорту вина з ЄС, і сигналізував про те, що наступним може бути подібне розслідування щодо автомобілів класу люкс, і в 2013 році було досягнуто домовленості, яка встановлює мінімальну ціну на китайську продукцію. Європейські професіонали назвали угоду «капітуляцією» влади ЄС і неспроможністю захистити власну промисловість.

Відтоді було чимало «випадків, які ми можемо назвати політичним шантажем», сказала Марія Пастухова, старший політичний радник берлінського аналітичного центру E3G з питань клімату, коли Китай використовував свій економічний вплив для тиску на інші країни.

Вона посилалася на рішення Пекіна в 2010 році заборонити весь експорт рідкоземельних елементів до Японії через суперечку про рибальський траулер або його нещодавню відмову розмитнити литовську продукцію після того, як країна-член ЄС фактично дозволила відкрити посольство Тайваню. Спонсорованих Китаєм хакерів також підозрюють у здійсненні кібератак на індійську електромережу через сутички на прикордонній зоні, спірній між двома країнами.

"Тож з боку Китаю прослідковується зловмисна поведінка, пов'язана з політичними конфліктами з країнами", - наголосила Пастухова.

Субсидії та ефект масштабу

Європа є значним споживачем відновлюваних технологій.

У 2020 році на континенті було встановлено більше п’ятої частини загальної кількості фотоелектричних установок, і це може різко прискоритися, оскільки ЄС прагне стати першим вуглецевим континентом до 2050 року.

Щоб досягти цього, союз планує скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55% порівняно з рівнем 1990-х років до кінця цього десятиліття та збільшити частку відновлюваних джерел у виробництві електроенергії щонайменше до 40%. Це вимагатиме збільшення потужностей вітрової та сонячної енергії втричі в найближчі сім років.

Ймовірно, це призведе до використання великої кількості відновлюваних технологій китайського виробництва. За останні кілька місяців дві великі європейські вітрові електростанції, в італійському Таранто та хорватському Сень, були оснащені китайськими турбінами.

Головним питанням залишається ціна, яка дає китайським компаніям величезну перевагу на міжнародному рівні.

Для Пастухової виклик подвійний. По-перше, це ефект масштабу, тобто китайська влада майже перекрила доступ до свого ринку іноземним компаніям, надаючи контракти з відновлюваної енергетики своїм підприємствам, які, завдяки цьому, розвивалися набагато швидше.

Інша проблема – витрати на виробництво. «Європейським компаніям, очевидно, виробництво коштує набагато дорожче, тому що ми говоримо про вищі екологічні стандарти, вищі стандарти праці, вищу заробітну плату», – додала вона.

«Європа все ще займає лідируючі позиції»

Однак, коли справа доходить до реальних технологій, Європа все ще лідирує.

«У США, Японії та Європі все ще є дуже інноваційні розробки, зокрема, коли мова йде про гнучкі панелі, коли йдеться про високий рівень ефективності виробництва сонячної енергії», – наголосила Пастухова.

За словами Люка Пейті, старшого наукового співробітника зовнішньої політики та дипломатії Данського інституту міжнародних досліджень, прогноз такий самий для вітроенергетики, де «Європа все ще займає лідируючі позиції».

Одним із способів вимірювання інновацій є патентне виробництво, пояснив він. У Китаї виробляється понад третину патентів на вітрову технологію — найбільша кількість на сьогоднішній день — США та Німеччина виробляють приблизно по 10%. Проте, якщо розглядати патенти світового класу, які дійсно просувають технологію вперед, Німеччина подає близько половини з них, тоді як такими вважаються лише близько 2% усіх китайських патентів.

Крім того, виробництво є лише однією з частин проектів відновлюваної енергетики, обслуговування та експлуатація вітрогенераторів є ще одним важливим компонентом.

«На сьогоднішній день китайці зосереджувалися на тому, щоб знизити ціни на продукцію, а не ефективно керувати вітряною електростанцією протягом кількох десятиліть. Їм потрібно набути досвіду в цьому. І це утримає розробників від бажання співпрацювати з китайцями, оскільки вони не мають такого ж досвіду в управлінні проектами», – сказав Паті.

Friend-shoring, тарифи та доступ до глобальних ринків

Тим не менш, час має важливе значення для боротьби зі зміною клімату та глобальним потеплінням, а також для захисту європейських компаній, які займаються відновлюваними технологіями. Проте саме час знадобиться ЄС, щоб пом’якшити вплив Китаю. 

Прийняття китайської стратегії надання вітчизняним компаніям пільгового режиму для місцевих проектів, за словами Ортеля, є не найліпший варіантом, оскільки «це не входить у європейську ДНК. Ми не так працюємо, і це не відповідає правовій базі, яку ми маємо."

Але одним із способів могли б бути тарифи, засновані на конкретних екологічних та трудових стандартах, щоб гарантувати, що панелі та турбіни, які живлять Європу, не будуються на основі примусової праці або практики, що завдає шкоди навколишньому середовищу, повідомили Euronews. Вони також можуть бути спрямовані на продукти, вироблені дешево, в основному завдяки державним субсидіям, які спотворюють конкуренцію.

ЄС також дедалі більше звертає увагу на переведення до дружніх країн (так званий «friend-shoring») ключових ланцюгів поставок, включаючи енергетику.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наприклад, виступила перед Міжнародним сонячним альянсом під час свого візиту в Індію в квітні. Зараз Нью-Делі намагається позиціонувати себе як альтернативу Китаю та нарощувати виробництво відновлюваних джерел.

Партнерство  з країнами, що розвиваються, які мають сировину і хочуть розширити свою виробничу промисловість, також має бути одним із інструментів, які використовує ЄС, сказала Пастухова.

Це дозволить створити більше виробничих центрів у всьому світі та знизити ціни, водночас дозволяючи цим країнам, що розвиваються, стимулювати зростання внутрішньої промисловості та в кінцевому підсумку самим купувати більше відновлюваних технологій. Це саме те, що Китай вже робить сам, маючи серед іншого виробничі центри в Малайзії та Індонезії.

Але європейське виробництво також має бути захищене, підкреслив Пейті, висловивши жаль з приводу "зростаючої кількості закриття заводів (вітряних турбін) в Європі".

«ЄС може піти в наступ і підтримувати компанії, які намагаються продавати на міжнародних ринках і певною мірою роблять те, що й Китай, пропонуючи країнам на третіх ринках дешеві фінанси або позики з низькими відсотками, щоб інвестори в Siemens Gamesa та інші (європейські) вітряні компанії могли, так би мовити, розширити своє світове охоплення та конкурувати з Китаєм на тому ж рівні», – стверджує він.

Союз 27 країн повинен зробити важкий вибір зараз, тому що це матиме вплив не відразу, а через 2-5 років, сказав Ортель.

І ці рішення мають бути чітко донесені до 450 мільйонів жителів, які зараз чутливі до питання енергетичної залежності через вторгнення росії в Україну, щоб вони знали про ризики та про те, що може статися. 

"Я вважаю, що це можливо. Але політикам потрібна чесність, щоб визнати існування інших залежностей, і що не все добре, якщо позбавимось російської нафти і газу", - сказав Ортель.

Джерело: https://www.euronews.com/my-europe/2022/06/09/the-eu-needs-renewables-to-curb-russian-fossil-fuel-dependence-for-these-it-s-dependent-on