Водень має широкі перспективи для застосування в хімічній промисловості. Зокрема, для виробництва аміаку, метанолу, добрив. При цьому, водень дозволить замістити імпортні енергоносії, що є вагомим викликом для галузі.

Потенційні проєкти використання водню у хімічній промисловості обговорили учасники однієї із циклу професійних дискусій, ініційованих Держенергоефективності та Energy Club.

«Розгортання водневої економіки, зокрема, в хімічній промисловості, яка стоїть перед викликом заміщення природного газу, є перспективним напрямом. Тому ми маємо сформувати підходи, щоб стимулювати розвиток такого важливого для національної безпеки напряму і забезпечити динамічне економічне зростання після перемоги над ворогом», - наголосив Голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Пропозиціями щодо застосування водню поділилися представники Мінстратегпрому, Міненерго, Асоціації "Нафта та газ України", ТОВ «Хімічна технологічна компанія», Асоціації газовидобувних компаній України, Союзу хіміків України, Інституту газу, Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського та Інституту теплоенергетичних технологій НАН України.

Стратегічно важливо застосовувати водень в українській хімічній промисловості для підтримки її конкурентоздатності на європейському та світовому ринках. Технології на основі водню та уловлювання СО2 дозволяють вирішити одразу багато проблем. Це виробництво метанолу та аміаку, продуктів переробки з високою доданою вартістю та основне – відмова від імпорту енергоносіїв та декарбонізація. На це звернув увагу Євгеній Россіков – секретар робочої групи з розробки Стратегії розвитку водневої енергетики в Україні в Міненерго.

Можливість декарбонізувати промисловість та запровадити в Україні виробництво метанолу та аміаку із безвуглецевого водню презентували Андрій Закревський - голова правління Асоціації "Нафта та газ України" та Леонід Родін – директор ТОВ «Хімічна технологічна компанія».

«Я пропоную стратегію, яка передбачає локальне та регіональне встановлення модульних установок для виробництва метанолу  з водню та уловлювання СО2 із промислових об’єктів», - повідомив А.Закревський та пояснив, що метанол  необхідний, зокрема, для запобігання блокування газопроводів газогідратами під час видобутку газу в Україні.

Про роль метанолу для нафтогазової галузі розповів Артем Петренко – виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.

Леонід Родін, своєю чергою, запевнив, що водень – це ідеальна сировина для виробництва зеленого аміаку та метанолу, пояснюючи детальні схеми виробництва та роботу установок.

«Було б доцільно зробити пілотний проєкт із виробництва зеленого аміаку. Для такого проєкту є майже вся необхідна інфраструктура, українські промислові потужності, а головне – кваліфікований персонал», - наголосив Леонід Родін.

Перспективність подібних проєктів вбачає Олександр Гриценко  – радник Президента Союзу хіміків України. Він представив пропозицію щодо пілотного проекту з виробництва зеленого аміаку в обсязі 12,5 тонн/годину.

«Ми бачимо це як науково-промисловий полігон, який дозволить масштабувати практику і досвід. Найважливіше питання, звичайно, полягає в інвестиціях», - повідомив він.

Численні наукові дослідження застосування водню у хімічній галузі представили науковці, засвідчивши вагомість розвитку цього напряму.

Презентації:

1. Леонід Родін – директор ТОВ «Хімічна технологічна компанія»

Презентація “Виробництво зеленого метанолу і аміаку з зеленого водню”

2. Олександр Гриценко  – радник Президента Союзу хіміків України

Пілотний проект по виробництву зеленого аміаку на ПрАТ “Рівнеазот”

3. Петро Стрижак  –  завідувач відділу Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України

Доповідь “Отримання та зберігання водню для хімічної промисловості”

4. Олексій Дудник – провідний науковий співробітник Інституту теплоенергетичних технологій НАН України

Презентація “Воднева економіка та енергетика”

5. Кирило Костогриз – заступник директора з наукової роботи Інституту газу НАН України

Презентація "Зелений водень у хімічних процесах"