На це звернув увагу Голова Держенергоефективності Валерій Безус, відкриваючи разом із «Energy Club» новий цикл професійних дискусій щодо дієвих шляхів розвитку біоенергетики України.

Біоенергетика є важливою з кількох аспектів. По-перше, потужний потенціал цієї сфери може і має бути драйвером розвитку національної економіки. По-друге, розвиток біоенергетики є одним із напрямів декарбонізації економіки відповідно до глобальних тенденцій і тих зобов’язань, які має Україна у процесі європейської інтеграції та й взагалі свого цивілізаційного вибору.

«В умовах війни, розв’язаної росією проти України, пріоритетного значення набувають питання енергетичної безпеки та енергетичної незалежності. У цьому напрямі біоенергетика має великий потенціал, причому у широкому діапазоні заміщення енергетичних ресурсів», - наголосив В.Безус.

«Хочу звернути увагу, що Держенергоефективності виконало великий обсяг робіт для розвитку біоенергетики. Наприклад, Агентством із Міненерго розроблено проєкт постанови Уряду про реєстр біометану, який сподіваємося буде прийнятий Урядом найближчим часом. Водночас Міненерго спільно з НКРЕКП опрацьовуються питання, пов’язані із технічним регулюванням», - додав Валерій Безус.

«Участь у розвитку сфери використання тих чи інших біопалив є пріоритетом для Мінагрополітики. Сільське господарство є джерелом для різних видів біопалив. Фактично, те, що раніше вважалося елементом неприбуткового сектору, зараз може трансформуватися в зовсім іншу додану вартість. Додатковим стимулом інвестування у виробництво тих чи інших видів біопалив є самі ціни на енергетичні ресурси, а також той факт, що з початку війни ми обмежені у можливостях в експорту базової сільськогосподарської продукції», - повідомив Тарас Висоцький – Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

Біоенергетика також може зменшити залежність країни від імпорту викопних видів палива. «За даними Державної митної служби, провідні позиції у структурі українського імпорту займають нафтопродукти, газ та вугілля. У 2021 році на їх імпорт було витрачено 14,3 млрд доларів. Біоенергетика може допомогти розв'язати цю проблему. Для цього ми розробили дорожню карту з конкретними кроками щодо подальшого розвитку біоенергетики», - пояснила Олена Ленська, директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності.

«В Україні вже у 2020 році використання енергії з біопалива досягло 4,2 млн тонн н. е. у рік.  Якщо це перевести в газ, то  5,2 млрд м3 блакитного палива у 2020 році вже було заміщено. Цей тренд можна продовжувати. Наразі найдешевшим джерелом енергії є саме біопаливо. Тому перехід на різні види біомаси є вигідним», - зауважив Георгій Гелетуха - голова правління Біоенергетичної асоціації України.

На важливості біоенергетики для України наголосив і Олексій Рябчин – радник голови правління ГК «Нафтогаз України»: «Для нас зараз під час війни усі питання, пов’язані із біоенергією, - це зниження залежності від імпорту газу, розвиток внутрішньої економіки, створення робочих місць, надходження податків до бюджетів».

Про реальну вигоду, які отримують міста від переходу на біологічні види палива, розповів Олег Вольський – міський голова міста Жовква. Більша частина міста опалюється саме завдяки двом котельням на біомасі й не залежить від газопостачання.

Перспективність цього напряму підтвердив і Ярослав Блюм – директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», голова Наукової ради програми наукових досліджень НАН України  «Біопаливо».

Для того, щоб розвиток біоенергетики прискорився, необхідні рішучі та конкретні заходи. Тому розпочатий цикл дискусій дасть змогу визначити практичні завдання та сформувати позицію щодо розбудови цього напряму та посилення національної енергетичної безпеки.

Управління комунікації і зв’язків з громадськістю Держенергоефективності