Протягом багатьох років деякі з нас говорять, що найбезпечніша, найчистіша та найдешевша енергія – це та, яку ми не використовуємо. З огляду на війну росії проти Україні та стрімке падіння поставок газу з Росії, це актуально як ніколи, пише депутат Європарламенту Нільс Фульзанг, який захищає ціль з енергоефективності на рівні 14,5% до 2030 року.

Нільс Фульзанг, член Європейського парламенту та доповідач з питань Директиви про енергоефективність.

Вам доведеться повернутися до нафтової кризи 1970-х років, щоб знайти порівняння з тим, що зараз відбувається з енергетичною системою Європи.

Поєднання обмеження Путіним поставок газу, найсильнішої посухи в історії та несправності енергопостачання створюють умови для ідеального шторму.

Домогосподарства, підприємства та уряди страждають від постійно зростаючих рахунків за енергію, що, у свою чергу, сприяє інфляції, девальвації євро та змушує центральні банки підвищувати процентні ставки та вартість позик.

Що ми можемо з цим зробити?

Багато років деякі з нас говорять, що найбезпечніша, найчистіша та найдешевша енергія – це та, яку ми не використовуємо. Сьогодні це актуально як ніколи. Але Європа не звертала на це увагу.

Так, за останнє десятиліття в ЄС були встановлені цілі енергозбереження. Але вони були добровільними, у кращому випадку з неоднозначними результатами. Інвестиції в енергоефективність зросли, але споживання енергії впало лише на 4% між 2010 і 2019 роками. Не усвідомлюючи, ЄС все більше заглиблювався в залежність від імпортних енергоносіїв.

І все ж ЄС не починається з нуля: ми вже маємо законодавство щодо енергоефективності, термомодернізації будівель та енергоефективності продуктів. Потрібно лише посилити цю роботу, і це вже відбувається.

У відповідь на вторгнення росії в Україну Європейська комісія внесла законодавчу пропозицію збільшити цільовий показник енергоефективності ЄС до 2030 року з 9% до 13% і зробити його обов’язковим для держав-членів.

Це великий крок вперед, але ми повинні йти далі. Разом зі своїми колегами з енергетичного комітету парламенту я запропонував ціль на рівні 14,5% з амбітними завданнями щодо підвищення енергоефективності громадських будівель, таких як школи та лікарні.

Кілька відсоткових пункти можуть здатися незначними. Але цільовий показник у 14,5% може скоротити імпорт газу на 190 млрд м3 на рік. Це у 3,5 рази перевищує потужність російського газопроводу «Північний потік-1».

Тим часом Міжнародне енергетичне агентство окреслило широкий спектр короткотермінових надзвичайних заходів, як-от менше використання автомобіля або більш розумне опалення будівель, щоб зменшити попит і допомогти нам пережити майбутню зиму.

У сукупності ця політика може вирішити ключові проблеми стрибків цін та інфляції, залежності від імпорту та викидів парникових газів.

Розглянемо актуальне питання сьогодення: реформа ринку електроенергії.

Основний принцип поточної ринкової системи полягає в тому, що ціни на електроенергію від усіх типів генерації – відновлюваної, атомної, вугільної, нафтової та газової – встановлюються єдиним найдорожчим виробником. Таким чином електроенергія з відновлюваних джерел продається на оптових ринках за тією ж ціною, що й електроенергія, вироблена на газі. Це те, що так сильно шкодить споживачам.

Один із варіантів, який міністри енергетики обговорюють з Комісією, – змінити правила ринку. Але основним довгостроковим рішенням є надання пріоритету енергоефективності та повне зменшення потреби у газовій генерації.

Що буде далі, залежить від нас.

Невдовзі ми з колегами з парламенту почнемо переговори з представниками Ради щодо амбіційності директиви ЄС з енергоефективності. Це буде випробуванням волі та спроможності Європи діяти.

Дехто скаже, що цільовий показник у 14,5% – це занадто багато, що реконструкція всіх громадських будівель – це занадто великий виклик. Але ключовим моментом у сьогоднішній енергетичній політиці є те, що наші рішення мають бути орієнтованими на майбутнє.

Однією з причин, чому Європа настільки залежить від російських енергоносіїв, є те, що протягом останнього десятиліття газ агресивно рекламувався як перехідне паливо. Здавалося, що простіше перейти з вугілля на газ, ніж перейти на  енергоефективність і відновлювані джерела енергії. Ми маємо винести з цього уроки, інакше зануримося в нову кризу.

Джерело: https://www.euractiv.com/section/energy/opinion/why-europe-needs-an-ambitious-energy-efficiency-target/