На тлі триваючої глобальної енергетичної кризи в книзі Never Too Early to Prepare for Next Winter: Europe's Gas Balance for 2023-2024 аналізуються останні події на європейських ринках природного газу та електроенергії, а також на глобальних ринках СПГ, оцінюючи їхні наслідки для газового балансу Європи у 2023 році і 2024.

Ґрунтуючись на детальному аналізі глобальних даних і ринкових тенденцій, цей новий звіт МЕА попереджає, що процес заповнення європейських газосховищ у 2022 році вплинув на ключові фактори, включаючи потоки російських трубопроводів протягом літа та зниження імпорту СПГ Китаєм, які цілком могли не відбуватися і повторяться в 2023 році. Це підвищує ризик розриву між попитом і пропозицією на цілих 30 мільярдів кубометрів  протягом ключового літнього періоду для поповнення сховищ газу в 2023 році.

Резюме

  Поставки природного газу з Росії до Європейського Союзу по трубопроводах скоротилися вдвічі за перші десять місяців 2022 року порівняно з тим же періодом 2021 року, зменшившись на 60 мільярдів кубометрів (млрд кубометрів). Очікується, що за весь рік трубопровідне постачання Росії скоротиться більш ніж на 55%, тобто на 80 млрд кубометрів, створюючи безпрецедентний тиск як на європейський, так і на світовий ринки газу.

  Зараз сховища газу в ЄС заповнені на 95% , що на 5%, або на 5 млрд кубометрів, перевищує середній показник за 5 років.

  Процес наповнення сховищ ЄС влітку 2022 року вплинув на два фактори, які, можливо, не повторяться у 2023 році: 30 мільярдів кубометрів російського газу, поставлених до ЄС по трубопроводу, і зниження імпорту СПГ Китаєм через уповільнення його економіки та спричинене COVID-19 блокування.

  Пом’якшення, створене нинішніми низькими температурами, нижчими цінами на газ і великими обсягами зберігання, не повинно призводити до надто оптимістичних прогнозів щодо майбутнього. Поєднання нижчого за норму попиту на газ у жовтні та стабільно високих надходжень СПГ спричинили сильний тиск на зниження цін на добу наперед, які впали нижче 10 доларів США/ MMBtu до кінця жовтня – проти історичного максимуму в 100 доларів США /MMBtu на кінець серпня. Однак Європа ще не вийшла з кризи, і наш аналіз визначає деякі значні ризики у 2023 та 2024 роках.

  Очікується, що глобальні пропозиції СПГ зростуть лише на 20 млрд кубометрів у 2023 році, що набагато менше, ніж ймовірне додаткове скорочення поставок російськими трубопроводами. Поставки російського трубопровідного газу до ЄС у 2022 році мають досягти близько 60 млрд кубометрів. Але в 2023 році вони, ймовірно, впадуть менше ніж вдвічі від цієї суми – і можуть повністю припинитися.

  Імпорт СПГ у Китай може відновитися в наступному році до рівня 2021 року, оскільки економічне зростання відновиться після карантину, пов’язаного з Covid. Це охопило б понад 85% очікуваного збільшення світових поставок СПГ , значна частина яких у будь-якому випадку вже була укладена в Китай, тим самим обмежуючи кількість вантажів СПГ, доступних для європейського ринку в 2023 році.

  Якщо постачання російського трубопровідного газу до ЄС повністю припиниться, а китайський імпорт СПГ відновиться до рівня 2021 року, Європа може зіткнутися з розривом між попитом і пропозицією в розмірі 30 млрд кубометрів під час ключового літнього періоду для поповнення газосховищ у 2023 році. Цей розрив може складати майже половину газу. необхідні для заповнення сховищ на 95% до початку опалювального сезону 2023-24 рр.

  Щоб зменшити ризик загострення енергетичної та газової кризи, потрібне більш швидке впровадження заходів з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та теплових насосів. Це вимагатиме від урядів негайних дій. Подальший поштовх до прискорення структурних змін і зменшення споживання газу має важливе значення не тільки для переходу Європи на чисту енергію, але й для її енергетичної безпеки та добробуту громадян і промисловості.

  МЕА представить дорожню карту для забезпечення газового балансу Європи на наступну зиму, в якій буде показано, що необхідно для забезпечення заповнення сховищ на 95% до початку опалювального сезону 2023-24 років і для структурного скорочення споживання газу взимку. 

З наближенням зими поєднання сприятливої ​​динаміки ринку СПГ, надійних поставок трубопроводами від неросійських постачальників, зниження попиту та політичних дій дало Європі шанс уникнути деяких із найгірших безпосередніх наслідків різкого скорочення поставок природного газу Росією.

• Трубопровідні поставки російського газу до Європейського Союзу за перші десять місяців 2022 року скоротилися вдвічі порівняно з минулорічним рівнем. Зниження в абсолютному вираженні склало 60 млрд кубометрів, що еквівалентно понад 10% світової торгівлі СПГ. Різке скорочення поставок російського газу збіглося з багаторічним мінімумом виробництва гідро- та атомної енергії в Європі (зменшення на 20% і 16% у річному обчисленні відповідно), створюючи величезний тиск на європейські газові ринки.
• Ціни на газ на Dutch Title Transfer Facility (TTF) – провідному європейському газовому хабі – становили в середньому понад 130 євро/МВт-год (40 доларів США/MMBtu) з початку року, що майже у вісім разів перевищує середнє значення за 5 років у період з 2016 по 2020 рік. Незвичайно високі ціни привернули рекордні надходження СПГ до Європейського Союзу та Сполученого Королівства, які зросли на 65%, або понад 50 млрд кубометрів у річному обчисленні за перші десять місяців 2022 року.
• Попит на газ у Європейському Союзі та Сполученому Королівстві за перші 10 місяців 2022 року знизився приблизно на 10%, або понад 40 млрд кубометрів, порівняно з тим же періодом минулого року. Це стало головним чином результатом зниження споживання в житловому, комерційному та промисловому секторах, але воно також включає деяке підвищення ефективності та поведінкові реакції на вищі ціни. Це також відображає зниження попиту, особливо в газоємних галузях.
• Істотно зросли неросійські трубопровідні поставки до Європи. Трубопровідні поставки з Норвегії зросли на 5% (5 млрд кубометрів), а потоки з Азербайджану через Трансадріатичний трубопровід зросли майже на 50% (3 млрд кубометрів) порівняно з аналогічним періодом минулого року за перші десять місяців 2022 року. В обох випадках експортна інфраструктура працює близько до паспортної потужності. Алжир збільшив свої трубопровідні поставки до Європи більш ніж на 10% (або 3 млрд кубометрів) за наявними експортними маршрутами за перші десять місяців року, і має певний обмежений потенціал зростання.

• Високий європейський попит на СПГ призвів до реконфігурації глобальних потоків СПГ, оскільки збільшення поставок СПГ (23 млрд кубометрів) було недостатнім для задоволення швидко зростаючого імпорту СПГ в Європу. Збільшення потоків СПГ до Європи було частково спричинене падінням імпорту СПГ у Китай на 20% (або 19 млрд кубометрів) з початку року через різке скорочення спотових закупівель. Потреба Європи до СПГ також призвела до перебоїв у постачанні газу та електроенергії на більш чутливих до цін ринках, зокрема в Південній Азії. 

М’яка погода, задовільний рівень зберігання та значне постачання СПГ призвели до значного падіння деяких маркерів цін на природний газ

• Поєднання більшого неросійського імпорту газу та нижчого попиту відіграло важливу роль у Європі, щоб компенсувати скорочення поставок газу в Росію та забезпечити майже рекордне збільшення обсягів сховищ. Завантаження сховищ становило 22%, або 13 мільярдів кубометрів, що перевищує середнє значення за п’ять років у 2022 році. На початку листопада сховища в ЄС були заповнені майже на 95%, що значно перевищує цільовий показник Європейського Союзу у 80% і добре узгоджується з МЕА. План із 10 пунктів щодо зменшення залежності Європейського Союзу від російського природного газу.
• Незвичайно тепла погода в жовтні знизила попит на газ з розподільних мереж (зосереджених у комерційному та житловому секторах) більш ніж на 30% порівняно з минулим роком і фактично відклала початок опалювального сезону на більшості європейських ринків. Це різке зниження попиту збіглося з постійним сильним притоком вантажів СПГ, які мають обмежену гнучкість негайної зміни пункту призначення, оскільки поставки зазвичай плануються на кілька тижнів наперед.
• Нижчий, ніж очікувалося, попит у поєднанні з високим надходженням СПГ і здоровим рівнем зберігання призвели до зниження цін на європейський газ. Ціни на місяць вперед на TTF впали трохи нижче 100 євро/МВт-год (30 доларів США/MMBtu) до кінця жовтня. Це менше однієї третини історичного максимуму наприкінці серпня, але все ще більше ніж у п’ять разів перевищує середній показник за 5 років протягом періоду 2016-2020 років. Ціни на добу наперед, які більше відображають короткострокові фактори попиту та пропозиції, впали нижче 10 доларів США/МБТЕ наприкінці жовтня, тоді як ціни на наступну годину впали до негативної території на короткий період 24 жовтня на тлі інфраструктурних обмежень у ринкова зона ТТФ. 

Тимчасовий комфорт, який забезпечують сьогоднішні ринкові умови, не повинен призводити до надто оптимістичних висновків щодо майбутнього: похолодання може швидко змінити настрої, а газовий баланс Європи зіткнеться із ще складнішими випробуваннями у 2023 році.

• Хоча запаси газу в ЄС на 5% або на 5 млрд кубометрів перевищують середнє значення за 5 років, цей додатковий резерв  може бути швидко стертий: 5 млрд кубометрів – це всього лише два дні попиту на газ в ЄС під час холодного періоду.
• Існує широкий діапазон можливих результатів для зберігання газу в ЄС наприкінці цього зимового опалювального сезону. Якщо припустити відсутність або дуже низькі поставки російського газу до Європейського Союзу цієї зими та середні рівні імпорту ЗПГ (близько 13 млрд кубометрів на місяць), то рівень зберігання газу може бути десь між 5% і 35% до кінця опалювального сезону, залежно від траєкторії попиту протягом наступних місяців.
• Змінні траєкторії попиту, на які можуть впливати політика, а також ціни та погода, перетворюються на різноманітні майбутні сценарії потреб у закачуванні газу влітку 2023 року. Вони варіюються від 60 до 90 млрд кубометрів, щоб досягти 95% рівнів зберігання. до початку опалювального сезону 2023-2024 рр.
• Враховуючи поточні ринкові тенденції, наша сьогоднішня оцінка полягає в тому, що потреби Європейського Союзу та Сполученого Королівства у завантаженні сховищ становитимуть 68 мільярдів кубометрів (включаючи 1,68 мільярдів кубометрів закачувань у грубі сховища у Сполученому Королівстві). Це ґрунтується на припущенні, що європейський попит на газ протягом цього періоду з листопада по березень на 11% нижчий за середній показник за 5 років. Холодніша за середню зима може швидше виснажити сховища в Європі, що призведе до потреби в закачуванні в діапазоні 80-90 млрд куб. 

• Заходи щодо обмеження короткострокового попиту та виснаження сховищ, поряд із більш структурними заходами для зниження попиту на газ, є абсолютно важливими для позиціонування Європи на наступний рік. Робота з поповнення газових сховищ Європи для зимового опалювального сезону 2023-2024 років має розпочатися зараз.

Деякі з факторів, які допомогли Європі у 2022 році, навряд чи будуть такими ж сприятливими у 2023 році: зокрема, російські поставки, ймовірно, будуть значно нижчими, а конкуренція з боку Китаю за наявні вантажі СПГ значно більшою.

• Хоча поставки російського газу до Європи були різко скорочені протягом 2022 року, вони були близькі до «нормального» рівня протягом більшої частини першого півріччя. Загальні трубопровідні поставки з Росії в 2022 році, ймовірно, складуть близько 60 млрд кубометрів. Дуже малоймовірно, що Росія поставить ще 60 мільярдів кубометрів газу по трубах у 2023 році. Якщо поставки залишаться на нинішньому рівні, то постачання російського трубопроводу в 2023 році становитиме близько 25 мільярдів кубометрів. Також цілком можливо, що російські поставки можуть зменшитися або припинитися. повністю.
• Неросійські трубопровідні постачальники мають обмежений потенціал зростання, і Азербайджан, і Норвегія постачатимуть близько до номінальної потужності у 2022 році. У випадку Алжиру очікується деякий обмежений потенціал зростання з розробкою газових родовищ у басейні Berkine South.

• Очікується, що глобальні пропозиції СПГ зростуть на 20 млрд кубометрів у 2023 році, головним чином завдяки нарощуванню СПГ-об’єкту Calcasieu Pass у Сполучених Штатах і Coral South у Мозамбіку, а також поверненню СПГ-об’єкту Freeport у Сполучені Штати. Однак цього збільшення поставок СПГ буде недостатньо, щоб компенсувати ймовірне скорочення поставок російського трубопроводу до Європейського Союзу.
• Внутрішній видобуток газу в Європейському Союзі скоротиться в 2023 році. У Нідерландах видобуток на родовищі Гронінген був обмежений на рівні 2,8 млрд кубометрів на 2022-23 газовий рік.1, порівняно з 4,5 млрд кубометрів у 2021-22 газовому році. Виробництво на невеликих родовищах у Нідерландах також продовжує скорочуватися. У Данії перезапуск родовища Tyra перенесли на зиму 2023-24 років, що означає, що воно не сприятиме поповненню газових сховищ протягом літа 2023 року. У Сполученому Королівстві видобуток газу відновився у 2022 році, але потенціал для подальшого зростання обмежений.
• Що більш важливо, імпорт СПГ у Китай може відновитися наступного року. Зменшення імпорту СПГ Китаєм за перші десять місяців 2022 року стало ключовим фактором збільшення доступності СПГ для Європи. Повернення до більш швидкого економічного зростання Китаю та деяке пом’якшення карантину можуть повернути імпорт СПГ у 2023 році до рівня 2021 року (108 млрд кубометрів), що охопить понад 85% очікуваного зростання світових поставок СПГ у наступному році та обмежить кількість СПГ, доступного для європейського риноку.
• Останніми роками Китай дотримувався сильної контрактної стратегії СПГ. У результаті залежність Китаю від контрактів на СПГ з фіксованим пунктом призначення збільшиться з 88 млрд кубометрів на рік у 2022 році до 100 млрд кубометрів на рік у 2023 році. Фактично це означає, що Китай матиме право першочергової відмови від додаткових 12 млрд кубометрів СПГ – більше половини очікуваного збільшення світових поставок СПГ у 2023 році.
• У середині жовтня було широко повідомлено, що Національна комісія з питань розвитку та реформ Китаю попросила державних імпортерів газу припинити перепродаж СПГ покупцям у Європі та Азії, щоб забезпечити стабільне постачання газу напередодні зими.

• Експорт газу з ЄС в Україну має зрости. Україна розпочала опалювальний сезон 2022-2023 років із рівнем акумулювання лише 14 млрд кубометрів, що значно нижче середнього історичного рівня. Навіть якщо припустити, що зимове споживання газу країною буде скорочено на 25%, очікується, що до кінця березня 2023 року сховища будуть суттєво виснажені. Наш аналіз показує, що Україні знадобиться принаймні 5 млрд кубометрів газу з Європейського Союзу влітку 2023 року, щоб до початку опалювального сезону 2023-2024 років поповнити свої сховища до 14 млрд кубометрів.

Влітку 2023 року Європа може зіткнутися з дефіцитом газу на 30 мільярдів кубометрів, необхідного для живлення своєї економіки та достатнього заповнення сховищ, що поставить під загрозу її підготовку до зими 2023-2024 років.

• Повне припинення поставок російського трубопровідного газу до Європейського Союзу в поєднанні з поверненням китайського імпорту СПГ до рівня 2021 року призведе до дефіциту 30 мільярдів кубометрів газу в Європі влітку 2023 року, періоду, коли газосховища мають потребу бути поповненим.
• Це дорівнює майже половині заходів, необхідних для заповнення сховищ на 95% потужності до початку опалювального сезону 2023-24. Це базується на припущенні, що попит на природний газ у Європейському Союзі та Сполученому Королівстві знизиться на 11% порівняно з його середнім показником за 5 років у період з листопада 2022 року по березень 2023 року, а газосховища Європи будуть заповнені приблизно на 30%. наприкінці цієї зими. 

• Відновлення виробництва гідроелектроенергії в Європі до середнього показника за 5 років і збільшення  виробництва електроенергії на атомній електростанції у Франції (відповідно до середнього діапазону останніх вказівок EDF) могло б скоротити дефіцит до 22 млрд кубометрів, але це не ліквідує його.
• Це повертає увагу до попиту на природний газ. Дефіцит доступної пропозиції знову спричинить величезний тиск на ціни, але його можна було б полегшити прискореними структурними змінами в європейському попиті на газ. 

Прискорення впровадження відновлюваних джерел енергії, теплових насосів і заходів з енергоефективності може зменшити ризики погіршення енергетичної та газової кризи

• У той час як здорові рівні зберігання та нереально м’яка погода на початку зимового сезону 2022-2023 років надають деяке тимчасове полегшення ринкам газу та пов’язаних з ним енергетичних ринків у Європі, наш аналіз показує, що основні показники попиту та пропозиції погіршаться у 2023 році.
• Швидше впровадження відновлюваних джерел енергії, теплових насосів і заходів з енергоефективності може зменшити ризик загострення енергетичної та газової кризи. Однак це вимагатиме негайних дій з боку урядів.

МЕА представить дорожню карту для забезпечення газового балансу Європи на наступну зиму, в якій буде показано, що необхідно для забезпечення заповнення сховищ на 95% до початку опалювального сезону 2023-2024 років і для структурного скорочення споживання газу взимку. Основні заходи включають:

1. Прискорення інвестицій у підвищення енергоефективності.
2. Швидше впровадження відновлюваних джерел енергії.
3. Прискорене встановлення теплових насосів.
4. Визначення варіантів переходу на інше паливо в промисловості та енергетичному секторі.
5. Поведінкові зміни.

• Подальший поштовх до прискорення структурних змін і зменшення споживання газу має важливе значення не тільки для переходу Європи на чисту енергію, але й для її енергетичної безпеки та добробуту громадян і промисловості.
• Поточний ринковий контекст вимагає більшої уваги до інструментів і заходів, які могли б сприяти інвестиціям у шляхи зменшення викидів метану.

Джерело: https://www.iea.org/reports/never-too-early-to-prepare-for-next-winter?fbclid=IwAR2btqmfAktlU0Hmtixx34uzuZd_b7eREP3-DAfeMfqav-Gt_R-7lo2gAo4