До 20% вартості хліба можуть становити витрати на енергоресурси.

До 20% вартості хліба можуть становити витрати на енергоресурси. Саме тому енергоефективність для хлібопекарських підприємств — це не лише про економію. Це про безперервне виробництво, продовольчу безпеку та стабільні ціни на власну продукцію для українців.

Під час робочої поїздки до Запорізької області Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва відвідала хлібопекарське підприємство, яке завдяки фінансовій підтримці АТ «Фонд декарбонізації України» Фонд Декарбонізації України, Акціонерне товариство впроваджує сучасні енергоефективні і «зелені» рішення та зміцнює власну енергетичну стійкість.

«Для сучасного українського хлібозаводу витрати на енергоресурси — газ та електроенергію — становлять орієнтовно 15–20% собівартості продукції. А на підприємствах, де ще не впроваджено сучасні енергоефективні рішення, ця частка може сягати 25%», — зазначила Ганна Замазєєва.

Варто зазначити, що при виробництві хліба природний газ використовується переважно для випікання, а електроенергія необхідна практично на всіх інших етапах виробництва — від замішування тіста й роботи конвеєрів до охолодження, пакування та зберігання продукції.

Електроенергія фактично забезпечує весь виробничий процес:

близько 51% споживає основне технологічне обладнання — тістомісильні машини, конвеєри, дозатори, електроприводи та інше;

• 24% — компресорне обладнання;
• 8% — системи вентиляції та кондиціонування;
• 7% — насосне обладнання;
• 5% — освітлення (завдяки переходу на LED-технології його частка вже невелика);
• ще близько 5% припадає на адміністративні та допоміжні потреби.

Природний газ також має чіткий розподіл:

• 80–90% споживають тунельні печі, у яких безпосередньо випікається хліб;
• ще 10–20% використовує котельня для опалення приміщень та забезпечення гарячого водопостачання (залежно від пори року).

Такий розподіл добре показує, чому енергоефективність — це не лише про економію, а й про конкурентоспроможність підприємства, стабільні ціни на продукцію та енергетичну стійкість виробництва.

В умовах війни для виробників хліба критично важливо не лише скорочувати витрати на енергію, а й забезпечувати безперервність виробничого процесу.

«Під час замішування, бродіння або випікання технологічний процес не можна зупиняти. Саме тому для хлібопекарської галузі енергоефективність повинна поєднуватися з енергетичною стійкістю», — наголошує Голова Держенергоефективності.

За підтримки АТ «Фонд декарбонізації України» це підприємство вже:

• встановило сонячну електростанцію для власного споживання потужністю понад 900 кВт;
• запровадило систему зберігання енергії ємністю понад 1600 кВт/год;
• оновило частину автопарку, замінивши транспорт на електромобілі.

Ці заходи дозволять підприємству щорічно заміщувати близько 970 МВт*год електроенергії з мережі , що склало понад 50% від їх потреб, та скорочувати викиди СО2 на понад 400 т щорічно. Наступний крок — збільшення потужностей когенерації.

Очевидно, що такі інвестиції у власну енергонезалежність дозволять підприємству підтримувати безперервність виробництва навіть під час перебоїв з електропостачанням, зменшити залежність від коливань цін на електроенергію та сприятимуть скороченню викидів парникових газів.

«Саме такими проєктами ми доводимо, що енергоефективність, відновлювана енергетика та декарбонізація — це не лише про екологію. Це про стабільне виробництво, продовольчу безпеку країни та доступніший хліб на столі кожної української родини», — підкреслила Ганна Замазєєва.

Досвід цього підприємства є прикладом того, як сучасні енергоефективні та «зелені» рішення допомагають бізнесу ставати більш стійким, конкурентоспроможним та енергонезалежним. Сьогодні українські підприємства мають можливість реалізовувати такі проєкти із залученням фінансової підтримки від АТ «Фонд декарбонізації України», інвестуючи у власний сталий розвиток та енергетичну стійкість. Детальніше про умови фінансової підтримки за посиланням https://fdu.com.ua/