Добровільні угоди з енергоефективності – вагомий крок до взаємодії держави та бізнесу (Біла книга)
Держенергоефективності у співпраці з Данським енергетичним агентством розробили Білу книгу щодо функціонування Схеми добровільних угод з енергоефективності в рамках надання державної підтримки за рахунок Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації України.
Документ, підготовлено в рамках Програми українсько-данського енергетичного партнерства (УДЕПП) і він визначає ключові підходи до реалізації політики енергоефективності та декарбонізації, направлені на тісну взаємодію держави та бізнесу. Основна мета — створення прозорого, ефективного і дієвого інструменту підтримки українських громад, бізнесу та муніципалітетів для реалізації енергоефективних проєктів та вплинути на показники споживання енергії і знизити викиди СО2.
У документі детально проаналізовано перші результати впровадження Схеми добровільних угод з енергоефективності - інструменту, що сприяє співпраці між державою та бізнесом для досягнення спільних цілей у сфері енергоефективності, зменшення викидів вуглицю та переходу до екологічно чистого виробництва. А також, наведені перші результати роботи Фонду декарбонізації України, який надає пільгове кредитування для впровадження енергоефективних заходів громадам, бізнесу та муніципалітетам.
Окрім того, Біла книга містить покрокову «дорожню карту», яка дає розуміння про усі етапи укладання добровільної угоди з енергоефективності та покроковий план для отримання державної фінансової підтримки на впровадження енергоефективних заходів за рахунок Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації України.
«Енергоефективність – це не просто кліматичний імператив, це наріжний камінь економічної стійкості та енергетичної незалежності України. У Данії енергоефективність відіграє вирішальну роль у нашому зеленому переході та збереженні високого рівня безпеки постачання протягом десятиліть. Сьогодні мені приємно бачити, як далеко просунулася Україна для того, щоб запровадити стимули, які можуть підвищити енергоефективність в українській промисловості та державному секторі. Ці ініціативи знизять витрати на енергію та сприятимуть більш безпечному та сталому енергетичному сектору в майбутньому для України», - зазначає заступник генерального директора Данського енергетичного агентства Ібен Мьоллер Сондергард.
В свою чергу, голова Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України Ганна Замазєєва акцентує увагу на тому, що Схема добровільних угод з енергоефективності, що запрацювала в рамках функціонування Фонду декарбонізації України, має велике значення, адже вона допомагає налагодити взаємовигідну співпрацю держави та бізнесу у напрямку досягнення спільних результатів по зменшенню енергоспоживання та зниженню викидів СО2.
«Зараз для нас важлива широка популяризація механізму добровільних угод з енергоефективності та самої можливості отримання державної підтримки на впровадження енергоефективних заходів за рахунок Фонду декарбонізації. І ми вдячні данським колегам, разом з якими було складено Білу книгу, де детально описано усі нюанси. Це однозначно буде додатковим поштовхом до залучення більшого кола стейкхолдерів до співпраці. Сьогодні ми створюємо інструменти, які дозволять вибудувати взаємовигідну співпрацю держави та бізнесу у напрямку досягнення спільних результатів по зменшенню енергоспоживання та зниженню викидів СО2, залучити інвестиції, модернізувати виробництво, зменшити залежність від енергоресурсів і водночас підтримати українські громади та бізнес на шляху до реалізації енергоефективних проєктів», — підкреслила голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва.
З початку повноцінного функціонування АТ «Фонд декарбонізації України» та впровадження Схеми добровільних угод з енергоефективності, вже підписано 32 добровільні угоди з енергоефективності (декарбонізації). Очікується, що впроваджені в їх межах заходи за підтримки держави дозволять скоротити споживання енергоресурсів на 15 893,23 МВт·год в рік і зменшити викиди вуглецю на 8 120,15 тонн CO₂ в рік. Серед проєктів — модернізація міського освітлення, встановлення сонячних електростанцій, впровадження енергоефективного обладнання на підприємствах. Плани на майбутнє передбачають розширення діяльності Фонду, залучення міжнародного фінансування, а також створення умов для більшого залучення малого та середнього бізнесу до енергоефективних проєктів.