Енергоефективність – серед пріоритетів Мінекоенерго
Енергоефективність як національна ідея – серед ТОП-завдань Мінекоенерго на найближчі декілька років. Адже впровадження змін у цій сфері матиме цілу низку переваг:
- менші комунальні платежі для споживачів;
- менше шкідливих викидів в атмосферу;
- підвищення конкурентоспроможності підприємств та економіки загалом.
План дій у цій сфері представив Олексій Оржель – Міністр енергетики та захисту довкілля України під час презентації ключових здобутків та пріоритетів міністерства на найближчі декілька років.
Зокрема, вже напрацьовано пакет законопроектів, якими передбачається реформувати екологічний податок на СО2, що дасть можливість населенню і бізнесу ставати більш енергоефективними та конкурентоспроможними.
Ідея полягає в тому, щоб надходження із податку на СО2 використовувати як джерело коштів на енергоефективні заходи. Населення може скорочувати платіжки, а підприємства оптимізувати енергоспоживання та зменшувати шкідливі викиди.
Також не варто забувати про економічний мультиплікатор: кожна вкладена у енергоефективність гривня залучає 3 гривні додатково в економіку України.
Тобто, йдеться про розвиток малого та середнього бізнесу, нові робочі місця, зменшення негативного впливу на довкілля, активізацію економіки.
Крім цього, Мінекоенерго активно працюватиме над імплементацією базової 27-ої Директиви ЄС з енергоефективності.
«Європейські директиви із підзаконними актами – це, фактично, Біблія для української енергоефективності. Вже давно потрібно доопрацювати та прийняти законопроект «Про енергоефективність», який замінить застарілий закон «Про енергозбереження». Новий закон буде наскрізним та передбачатиме комплексний підхід щодо розвитку енергоефективності в усіх сферах», - прокоментував заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин.
«Сподіваюсь на прийняття законопроекту Парламентом вже наступного року щоб, якомога раніше розпочати роботу над його імплементацією», - повідомив О. Рябчин.
Окрім актуальних завдань, Мінекоенерго змінює візію та розробляє:
- стратегію «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року;
- Інтегрований план з клімату та енергетики до 2030 року;
- Національний визначений внесок до Паризької угоди до 2020 року;
- Рамкову стратегію адаптації до змін клімату.
