Фінансування декарбонізації України: об’єднуємо міжнародних партнерів
Як залучати кошти на енергоефективні проєкти в Україні? Це питання обговорили під час панельної дискусії «Фінансові та ринкові механізми декарбонізації», яку Держенергоефективності провело минулого тижня в Українському павільйоні на COP31.
Відбудова, енергоефективна трансформація України потребують великих фінансових ресурсів. Цьому і була присвячена панельна дискусія Держенергоефективності.
Модерувала дискусію Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва. До обговорення долучилися провідні експерти та представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства, UNEP, UNIDO, IRENA, Українського кліматичного офісу, профільного комітету Верховної Ради та Фонду декарбонізації України.
Під час виступу Ганна Замазєєва наголосила: потрібно поєднувати донорські кошти, фінансування міжнародних фінансових організацій і майбутні вуглецеві надходження через один Національний інструмент, щоб спрямовувати ці кошти на реалізацію проєктів відновлення та декарбонізації України.
Учасники панельної дискусії обговорили практичні рішення для об’єднання ресурсів, розподілу воєнних ризиків і перетворення фінансових можливостей на конкретні проєкти. Кожен зі спікерів виділив наступні ключові питання:
Вуглецеві механізми та міжнародне фінансування
Адам Квеч, керівник секції декарбонізації та врядування Секретаріату Енергетичного Співтовариства Energy Community, наголосив: відновлення енергетики має зміцнювати її стійкість і скорочувати викиди. Національний план з енергетики та клімату має визначати, які напрями потребують інвестицій насамперед.
Важливі умови — передбачувана ціна на вуглець та надійна система обліку викидів, звітності й перевірки даних. Підтримка модернізації має заохочувати підприємства скорочувати викиди. Водночас потрібно враховувати вимоги європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), зокрема щодо фактично сплаченої плати за викиди.
Надходження за механізмами статті 6 Паризької угоди покривають частину інвестиційних витрат. Зазвичай ці кошти можна отримати після підтвердження скорочення викидів. Тому їх варто поєднувати з грантами, кредитами, гарантіями та угодами про майбутню купівлю результатів скорочення викидів. Це допоможе залучати фінансування на старті проєктів.
Громади та регіональні офіси декарбонізації
П’єр Карло Сандеї, керівник офісу UN Environment Programme у Києві, наголосив: разом із розвитком «зеленої» генерації потрібно підвищувати енергоефективність будівель і зменшувати споживання енергії. Ключову роль у цьому процесі відіграють громади.
Саме для роботи з громадами в Одесі відкрили пілотний регіональний Офіс клірингу та декарбонізації. Його створили за участі Держенергоефективності, UNEP та Уряду Італії. Завдання офісу — допомагати громадам і бізнесу готувати проєкти й шукати фінансування.
Для залучення інвестицій потрібна допомога донорів у підготовці проєктів і техніко-економічних обґрунтувань — розрахунків їхньої вартості, доцільності та окупності. Один із практичних інструментів — Solar City Simulator, який вже розробляється для українських міст. Він дає змогу оцінити, скільки електроенергії може виробляти сонячна станція на даху та коли окупляться вкладені в неї кошти.
Прозорі правила та законодавча основа
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко окреслив законодавчі підходи до запровадження національної системи торгівлі викидами парникових газів (НСТВ).
Вуглецеві надходження слід спрямовувати на декарбонізацію. Потрібні чіткі критерії відбору проєктів, професійне управління, публічна звітність і незалежний аудит. Важливо поєднувати гранти, кредити й гарантії.
Після запуску НСТВ потрібно уникнути ситуації, коли бізнес змушений сплачувати двічі за ті самі викиди. Також слід запобігати подвійному обліку за статтею 6 Паризької угоди — коли те саме скорочення викидів зараховують одночасно двом країнам.
Діалог держави, бізнесу та партнерів
Данієла Гехлер очолює Український кліматичний офіс(UCO) Українського Кліматичного Офісу та керує проєктом GIZ «Імплементація Паризької угоди в Україні» (PAABS). Вона розповіла, як держава, бізнес і партнери спільно обговорюють використання майбутніх вуглецевих надходжень, також відзначила співпрацю з Європейським інвестиційним банком.
UCO готовий допомагати узгоджувати українське законодавство з вимогами ЄС і створювати можливості для залучення коштів від кількох партнерів.
Гранти та кредити для модернізації промисловості
Сарбоджит Пал, менеджер програми «Глобальна платформа з налагодження партнерств для декарбонізації промисловості» Відділу енергетики та кліматичних дій UNIDO (United Nations Industrial Development Organization) відзначив готовність української промисловості до модернізації попри війну.
Щоб залучати інвесторів і донорів, проєкти мають містити зрозумілі розрахунки: яку економію дадуть енергоефективні технології та коли окупляться вкладені кошти. UNIDO готова сприяти залученню коштів і технічної допомоги відповідно до потреб конкретних проєктів.
Також обговорили, як поєднати грант UNIDO та Глобального екологічного фонду (GEF) обсягом 1,5 млн доларів США із пільговими кредитами Фонду декарбонізації України для промисловості.
Міжнародні платформи для українських проєктів
Ерік Руїс Арая, заступник директора з організації та підтримки проєктів International Renewable Energy Agency (IRENA), представив дві платформи IRENA для пошуку фінансування — ETAF та CIP. Ці платформи допомагають оцінити технічну й фінансову готовність проєктів і знайти партнерів для їх фінансування.
Фонд декарбонізації України нещодавно приєднався до CIP і може використовувати мережу міжнародних партнерів IRENA, щоб залучати кошти на проєкти. Агентство готове допомагати добирати способи фінансування, які враховують ситуацію в Україні та потреби конкретних проєктів.
Фонд декарбонізації: проєкти та фінансування
Денис Ржанов, начальник управління кліматичних фінансових механізмів Фонду Декарбонізації України повідомив, що за два роки Фонд профінансував 94 проєкти й має низку проєктів, для реалізації яких потрібні додаткові кошти.
Фонд готується працювати в межах НСТВ та за механізмами статті 6 Паризької угоди. Спікер запропонував спільно з партнерами фінансувати підготовку та реалізацію проєктів, поєднуючи кошти різних джерел. Важливі умови такої співпраці — прозорість, звітність і готовність до аудиту.
Підсумовуючи дискусію, Ганна Замазєєва закликала продовжити співпрацю з кожним із партнерів. Мета цієї співпраці - допомогти громадам і підприємствам підготувати проєкти, залучити доступне фінансування та впровадити енергоефективні рішення. Такі рішення зміцнюють стійкість України й наближають її до європейських кліматичних цілей.
Усі ці ініціативи та інструменти об’єднує спільна мета — створити дієву систему фінансування декарбонізації України, у якій міжнародна підтримка, державні ресурси та приватні інвестиції доповнюють одне одного. Адже важливо не лише залучити кошти, а й забезпечити їх ефективне спрямування на конкретні проєкти, які допоможуть громадам, бізнесу та країні загалом відновлюватися на засадах енергоефективності, ощадливого використання ресурсів і скорочення викидів.
Символічно, що під час офіційного відкриття Національного павільйону України було презентовано мозаїчну інсталяцію «Дерево життя», створену за мотивами маріупольського твору Алли Горської та її співавторів. Це карта України, складена з уламків будинків, зруйнованих росіянами. Інсталяція, в тому числі, символізує можливості повторного використання матеріалів. Це актуально для екологічного відновлення: з меншим споживанням первинних ресурсів та нижчими викидами.
Держенергоефективності щиро дякуємо всім учасникам панельної дискусії за партнерство, фахові пропозиції, готовність до співпраці та підтримку енергоефективного та зеленого відновлення України!