Ганна Замазєєва: Енергоефективність — це фундамент економічної стійкості України
Ганна Замазєєва: Енергоефективність — це фундамент економічної стійкості України
Економічна стійкість України безпосередньо залежить від здатності підприємств ефективно використовувати енергію, зменшувати витрати, модернізувати виробництво та забезпечувати власну енергетичну стійкість. Саме тому енергоефективність сьогодні — це значно більше, ніж економія кіловатів. Це один із ключових інструментів зміцнення української економіки.
На цьому наголошує Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва.
«Енергоефективність — це насамперед питання економічної стійкості», — зазначає Ганна Замазєєва.
За її словами, відновлення України має спиратися на сильну та стійку економіку. Адже саме працюючі підприємства, виробництва, ферми, пекарні та інші бізнеси створюють продукцію, робочі місця, сплачують податки та забезпечують країну необхідними товарами.
Водночас будь-яке виробництво потребує енергії. Тому обсяги та структура енергоспоживання безпосередньо впливають на собівартість продукції, конкурентоспроможність підприємства та його здатність працювати в умовах енергетичних криз.
«Скільки енергії потрібно для виготовлення одиниці продукції? Скільки підприємство втрачає через застаріле обладнання? Наскільки залежить від зовнішнього енергопостачання? Від відповідей на ці питання безпосередньо залежать собівартість продукції, конкурентоспроможність і стійкість бізнесу», — підкреслює Голова Держенергоефективності.
Енергоаудит допомагає побачити резерви для економії.
Перш ніж інвестувати в модернізацію, важливо визначити, де саме підприємство втрачає енергію та кошти. Саме для цього Держенергоефективності наголошує на необхідності проводити енергоаудити.
Енергоаудит дозволяє визначити реальну структуру енергоспоживання підприємства, найбільш енергоємні процеси та обладнання, а також встановити, де модернізація може забезпечити найбільший економічний ефект.
Наприклад, на хлібокомбінатах близько 27% електроенергії можуть споживати печі, ще 25% — обладнання для замішування тіста. Серед основних споживачів газу — тунельні печі та парові котли, на які припадає відповідно 42,4% та 44,6% газоспоживання.
У машинобудуванні 50,4% енергоспоживання припадає на електроенергію, а 85,5% усієї енергії підприємства використовується безпосередньо у виробничих процесах. Найбільшими споживачами електроенергії є обладнання для обробки металу — 41,3%, термічна обробка — 18,2% та компресори — 15,5%.
«Саме тут знаходяться резерви для економії та модернізації», — наголошує Ганна Замазєєва.
Сьогодні український бізнес має можливість залучати фінансування для модернізації виробництва через цільові кредити, лізинг, факторинг та інші фінансові інструменти.
Йдеться, зокрема, про придбання сучасного обладнання, встановлення сонячних електростанцій та систем накопичення енергії, когенераційних установок, модернізацію виробничих ліній та впровадження інших енергоефективних рішень.
Показовим є приклад торговельної компанії у Дніпровській області, для якої була встановлена гібридна сонячна електростанція. Вона працює як паралельне джерело живлення: енергія від СЕС першочергово використовується підприємством, а за недостатньої потужності необхідний обсяг автоматично надходить із мережі.
У результаті базове споживання електроенергії компанії скоротилося з 420 МВт·год на рік до 64 МВт·год на рік, тобто майже на 85%.
За словами Ганни Замазєєвої, такі рішення важливі не лише з точки зору економії.
«Підприємство, яке ефективніше використовує енергію і має власні резерви генерації, має більше можливостей продовжувати роботу під час атак на енергетичну інфраструктуру. Підприємство, яке знижує енергоємність продукції, отримує більше можливостей конкурувати на українському та європейському ринках», — зазначає Голова Держенергоефективності.
Енергоефективність також дозволяє спрямовувати зекономлені кошти на розвиток підприємства — виробництво, заробітні плати, придбання нового обладнання та подальшу модернізацію.
«Кожна гривня, яку підприємство не витратило на зайву енергію, може бути вкладена у виробництво, зарплати, нове обладнання, розвиток. Кожна виробнича лінія, яка продовжує працювати під час енергетичної кризи, підтримує економіку країни, її обороноздатність, резистентність до криз», — підкреслює Ганна Замазєєва.
Енергоефективність — інвестиція у сильну економіку.
Економічне відновлення України потребує не лише відбудови пошкоджених потужностей, а й створення більш ефективної, конкурентоспроможної та стійкої економіки.
Саме тому енергоефективні технології, власна генерація, накопичення енергії та модернізація виробництва мають стати важливою складовою розвитку українського бізнесу.
«Енергоефективність — це значно більше, ніж економія кіловатів. Це інвестиція у здатність українського бізнесу працювати, виробляти та розвиватися за будь-яких умов. А отже — у фундамент стійкої економіки та сильної держави», — резюмує Голова Держенергоефективності.
