Ганна Замазєєва: наше завдання залишається незмінним — надати громадам знання та практичні рішення сьогодні, щоб забезпечити їхню енергостійкість завтра.
На цьому наголосила Голова Держенергоефективності під час спілкування з керівниками комунальних підприємств Миколаївщини.
Днями команда Держенергоефективності спільно з Миколаївський Регіональний Офіс Декарбонізації та Енергоефективності провела черговий практичний захід для керівників комунальних підприємств Миколаївщини. У фокусі — впровадження енергоменеджменту та енергоаудиту. Захід відбувся в Миколаєві за підтримки партнерів із Данії.
Ключовими темами заходу стали системний облік енергоресурсів, аналіз власного енергоспоживання та виявлення втрат. Окрему увагу приділили скороченню споживання електроенергії, впровадженню ефективних змін і залученню фінансування для модернізації підприємств.
«Для нас важливо не просто пояснити правила, а допомогти розібратися, де саме втрачаються ресурси та які заходи можуть дати результат у найкоротші строки», — зазначила Голова Держенергоефективності.
Перший заступник Голови Марія Малая та начальник Управління розвитку енергоефективності Андрій Шиян детально роз’яснили представникам підприємств базові, але критично важливі принципи впровадження цих інструментів, підкріпивши їх практичними кейсами.
Результати досліджень на реальних підприємствах підтверджують: системний аналіз енергоспоживання дає змогу знаходити рішення з окупністю до 1–2 років і досягати відчутної економії енергії та коштів, водночас скорочуючи викиди CO₂. Важливо, що частина заходів не потребує значних інвестицій або окуповується за лічені місяці. Йдеться, зокрема, про оптимізацію режимів роботи обладнання чи модернізацію освітлення.
«Саме енергоаудит дає чітке розуміння джерел втрат і шляхів їх усунення, а енергоменеджмент забезпечує системність і сталість досягнутих результатів. Важливо, що впровадження системи енергетичного менеджменту на рівні органів місцевого самоврядування є не лише рекомендацією, а й необхідною умовою для отримання державної підтримки на реалізацію енергоефективних заходів», — зазначила перший заступник Голови Марія Малая.
Окремо обговорили організаційні заходи, які не потребують додаткових витрат, але можуть забезпечити 5–20% економії завдяки ефективному управлінню. Учасникам не лише окреслили загальні підходи, а й чітко пояснили, як визначити власні точки втрат і знайти рішення, що дають швидкий та вимірюваний результат.
Для фінансової підтримки реалізації таких заходів держава створює можливості: ресурси Фонду декарбонізації доступні як бізнесу, так і комунальним підприємствам — від встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії до модернізації обладнання та термомодернізації будівель. Спільно з Кабінетом Міністрів України триває робота над розширенням програм підтримки, щоб зробити їх ще доступнішими для громад.
Наразі громади та комунальні підприємства можуть отримати фінансову підтримку від Фонд Декарбонізації України на встановлення СЕС, систем зберігання енергії, енергоефективного обладнання, модернізацію виробничих процесів, проведення термомодернізації, а також реалізацію проєктів за ЕСКО-механізмом. Детальніше про фінансові інструменти — за посиланням: https://fdu.com.ua
Щиро вдячні данським партнерам за підтримку, а учасникам заходу — за зацікавленість та активну участь.
Держенергоефективності та Фонд декарбонізації України відкриті до співпраці й консультацій для підтримки комунальних підприємств і громад у реалізації енергоефективних та «зелених» проєктів.
