Саме про це говорили під час круглого столу «Бізнес і зелена енергетика: де знайти фінансування та як отримати підтримку». Захід об’єднав підприємства з різних куточків України — від компаній, які вже впровадили енергоефективні рішення, до підприємств, що лише шукають можливості для реалізації власних проєктів з енергомодернізації.

У фокусі — практичні питання: де шукати фінансування, як отримати підтримку на впровадження сонячних електростанцій, систем накопичення енергії, когенераційних установок та інших енергоефективних рішень.

«Найцінніше — це історії підприємств. Історії людей, які не чекали кращих часів, а почали інвестувати у власну енергетичну незалежність уже сьогодні. До нас приїхали представники бізнесу як із відносно безпечних регіонів, так і з прифронтових областей. Вони відверто ділилися своїм досвідом, труднощами та рішеннями, які допомогли не лише адаптуватися до викликів війни, а й продовжити розвиток», — зазначила голова Держенергоефективностs Ганна Замазєєва.

Під час дискусії учасники неодноразово наголошували: знайти кошти на енергетичні проєкти сьогодні непросто. Багато компаній зверталися до різних банків та фінансових установ, однак саме Фонд Декарбонізації України став партнером, який допоміг втілити проєкти. Особливо важливою така підтримка є для підприємств із прифронтових регіонів, де доступ до фінансування залишається одним із найбільших викликів.

Серед переваг співпраці з Фондом бізнес відзначає прості та зрозумілі процедури, мінімум бюрократії, невеликий пакет документів, швидке ухвалення рішень та оперативне фінансування.

Про можливості підтримки детально розповіла голова АТ «Фонд декарбонізації України» Олеся Міщенко.

«Сьогодні максимальний обсяг фінансування становить до 90 млн грн на один захід у межах проєкту та до 150 млн грн для однієї компанії або групи компаній. Водночас ми працюємо над удосконаленням постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761, щоб розширити можливості підтримки та надати бізнесу ще більше інструментів для розвитку», — наголосила Олеся Міщенко.

Найкраще про можливості Фонду можуть розповісти саме ті підприємства, які вже пройшли шлях від підготовки документів до реалізації проєктів і отримали реальний результат. Під час заходу представники п’яти кейсів поділилися досвідом та досягненням впроваджених рішень.

Компанія LogicPower — виробник акумуляторних батарей — продемонструвала комплексний підхід до енергомодернізації виробництва: впровадження відновлюваних джерел енергії, систем накопичення енергії та утеплення даху будівлі. Усе це працює як єдина система, що знижує енергоспоживання та витрати підприємства.

«ІНТЕРЕНЕРДЖІ» показала приклад масштабного енергетичного проєкту: сонячна електростанція потужністю 3,8 МВт із системою накопичення енергії.

«ГРІН АПЕКС» продемонструвала інший підхід — когенераційні установки, які одночасно виробляють електроенергію і тепло. Завдяки цьому кожен ресурс палива використовується максимально ефективно, а виробничі витрати суттєво зменшуються.

Підприємство «МАГРОК» — виробник м’ясної продукції — інвестувало у сонячну електростанцію потужністю понад 1,2 МВт та систему накопичення енергії. Для нього це інструмент прямого впливу на собівартість продукції та конкурентоспроможність на ринку.

Когенераційна установка на біогазі для «ВІТАГРО ЕНЕРДЖІ» дозволила знизити витрати, скоротити викиди CO₂ та пройти складний зимовий період із графіками обмеження потужності.

Результати підтверджують, що інвестиції в енергоефективність та власну генерацію — це вже не про майбутнє, а про реальну економію коштів, стабільність роботи та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Компанії, які модернізують свої енергетичні системи, менше залежать від коливань цін на електроенергію, мають більш прогнозовану собівартість продукції та отримують додаткові переваги як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Деякі підприємства вже виходять на новий рівень, коли власна генерація дозволяє не лише покривати власні потреби, а й отримувати додатковий дохід від продажу надлишкової електроенергії.

Окрему увагу під час круглого столу голова Держенергоефективності приділила механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM), який поступово стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності українських виробників на європейському ринку.

 «Для багатьох українських компаній, які вже працюють або планують вихід на ринок Європейського Союзу, адаптація до нових кліматичних вимог стає питанням не лише розвитку, а й збереження позицій на ринку. Саме тому підтримка декарбонізації промисловості має залишатися одним із пріоритетів державної політики», — наголосила Ганна Замазєєва.

Сьогодні Держенергоефективності забезпечує повний цикл державної політики у сфері декарбонізації — від формування нормативних рішень до реалізації конкретних проєктів через АТ «Фонд декарбонізації України». Саме тому під час впровадження механізмів CBAM та майбутньої системи торгівлі викидами важливо максимально використовувати вже наявний досвід та інституції, які демонструють результат.

Підсумок заходу зрозумілий: український бізнес готовий інвестувати у власну енергетичну незалежність, модернізувати виробництво та ставати більш конкурентоспроможним. Проте багатьом підприємствам досі бракує інформації про доступні інструменти підтримки та джерела фінансування.

Саме тому Держенергоефективності та АТ «Фонд декарбонізації України» продовжують працювати над тим, щоб такі можливості ставали доступними для якомога більшої кількості компаній.

В онлайн-форматі до заходу приєдналося багато представників бізнесу, які цікавилися, де можна знайти інформацію про можливості АТ «Фонду декарбонізації України».

Нагадуємо, що детальні умови та перелік необхідних документів розміщені на сайті Фонду: https://fdu.com.ua

Дякуємо всім учасникам та співорганізаторам Українська асоціація відновлюваної енергетики за відкриту, змістовну і практичну розмову. Захід ще раз підтвердив: український бізнес готовий інвестувати у власний розвиток, енергонезалежність та майбутню конкурентоспроможність на європейських ринках.