Єврокомісія відзначила прогрес у кліматичній та екологічній політиці
Вчора Європейська Комісія презентувала Звіт щодо України у межах Пакета розширення ЄС 2025 року — один із ключових документів, за яким Україна визначає подальші кроки на шляху до членства в Євросоюзі.
Відповідно до звіту, Україна демонструє найвищий рівень прогресу за останні три роки. Попри повномасштабну війну, країна продовжує системно змінюватися наближаючись до європейських стандартів.
Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва зазначила: «Результати вже помітні — але попереду ще багато роботи. Держенергоефективності разом із партнерами продовжує формувати та втілювати політику, що наближає Україну до європейських стандартів енергоефективності, чистої енергетики та кліматичної нейтральності».
Головні результати оцінки Єврокомісії у напрямках:
Відновлювана енергетика
Європейська комісія відзначила, що Україна розпочала впровадження Національного енергетичного та кліматичного плану до 2030 року (NECP). Регуляторний прогрес у сфері біометану дозволив здійснити перший експорт біометану до ЄС у лютому 2025 року — це важливий крок для інтеграції України до європейського ринку відновлюваних газів.
Водночас узгодження з критеріями ЄС щодо сталості та викидів парникових газів для біопалива, біорідин і біомаси залишається неповним. Наступним кроком має стати повна імплементація Директиви RED II, а також усунення ключових перешкод — врегулювання заборгованостей і спрощення дозвільних процедур у сфері відновлюваної енергетики.
Енергоефективність
Законодавство України у сфері енергоефективності загалом узгоджене з Директивами ЄС про енергоефективність та енергетичну ефективність будівель. У звітному періоді зроблено важливі кроки для подальшої реалізації Закону про енергоефективність і запуску його механізмів.
Разом із тим, ефективна імплементація вимагає ухвалення додаткових підзаконних актів, зміцнення інституційної спроможності та кращої координації між відомствами. Необхідно посилити системи моніторингу, забезпечити високі стандарти енергоефективності й інтегрувати принцип «енергоефективність передусім» у програми післявоєнного відновлення.
У будівельному секторі Україна просунулася у наближенні до Директиви 2018 року про енергетичну ефективність будівель (EPBD), проте для транспозиції оновленої Директиви 2024 року потрібен значно більший обсяг роботи.
Кліматична політика
Україна досягла помітного прогресу у сфері кліматичної політики. У жовтні 2024 року ухвалено рамковий закон про державну кліматичну політику, узгоджений із ціллю ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року.
Триває підготовка другого Національно визначеного внеску (NDC) та оновлення Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року згідно з Паризькою угодою. У лютому 2025 року відновлено обов’язкову систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Досягнутий прогрес доводить: навіть у складних умовах війни Україна зберігає курсу на енергоефективність, розвиток відновлюваної енергетики та досягнення кліматичної нейтральності.
Держенергоефективності продовжує працюватиме над упровадженням європейських підходів, зміцненням енергетичної стійкості та прискоренням інтеграції України до Європейського зеленого курсу.