«Зелені» фінанси: як європейський підхід працює в Україні
«Зелені» фінанси: як європейський підхід працює в Україні
Світовий досвід переконливо демонструє: перехід до низьковуглецевої економіки неможливий без доступного фінансування.
Досвід Європейського Союзу свідчить, що ефективна декарбонізація потребує не лише чітких кліматичних цілей і законодавчих вимог, а й фінансових інструментів, які допомагають бізнесу та громадам інвестувати в модернізацію промисловості й будівель, розвиток розподіленої генерації, встановлення систем накопичення енергії та впровадження енергоефективних технологій.
Саме тому країни ЄС поряд із кліматичною політикою вже багато років розвивають власні механізми «зеленого» фінансування.
У Німеччині державний банк розвитку KfW фінансує проєкти з енергоефективності, модернізації підприємств та розвитку відновлюваної енергетики. Доступне довгострокове фінансування дає змогу бізнесу й муніципалітетам реалізовувати масштабні інвестиційні проєкти.
У Франції поряд із кредитними програмами активно застосовуються державні гранти та податкові стимули для модернізації виробництва і скорочення викидів парникових газів. Зокрема, французьке агентство ADEME реалізує комплекс фінансових програм, серед яких Fonds Chaleur, спрямований, зокрема, на підтримку підприємств, муніципалітетів та державних установ у реалізації «зелених» проєктів і проєктів із використання вторинного тепла.
Данія протягом багатьох років підтримує розвиток енергоефективності, централізованого теплопостачання, теплових насосів, біоенергетики та розподіленої генерації. Така системна політика стала одним із важливих чинників її успішної «зеленої» трансформації.
Окреме місце в європейській системі фінансування декарбонізації займають доходи від функціонування EU ETS. Значна частина коштів від продажу квот на викиди спрямовується через спеціальні фонди та програми на підтримку енергетичного переходу й скорочення викидів вуглецю.
Таким чином працює простий принцип: кошти, отримані завдяки вуглецевому ціноутворенню, повертаються в економіку у вигляді інвестицій у подальше скорочення викидів СО2 та «зелену» модернізацію.
Це питання не лише екології. Насамперед йдеться про економічну конкурентоспроможність, енергетичну безпеку, технологічний розвиток та готовність економіки до нових вимог світових ринків.
Україна рухається тим самим шляхом.
У 2024 році розпочав роботу АТ «Фонд декарбонізації України» — державний фінансовий інструмент, створений для підтримки проєктів у сфері енергоефективності та декарбонізації, розвитку розподіленої генерації, впровадження альтернативних видів палива, систем накопичення енергії та інших «зелених» технологій.
Механізми державної підтримки визначені Порядком використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 761.
«Україна фактично впровадила європейський підхід, за якого кошти, пов’язані з вуглецевим ціноутворенням, не просто виконують фіскальну функцію, а повертаються в економіку у вигляді інвестицій у її модернізацію. Це створює довгострокове джерело фінансування енергоефективності та декарбонізації, одночасно посилюючи енергетичну стійкість і конкурентоспроможність українського бізнесу», — зазначає Перший заступник Голови Держенергоефективності Марія Малая.
Фактично АТ «Фонд декарбонізації України» є українською реалізацією перевіреної європейської моделі фінансування «зеленої» трансформації.
Сьогодні через Фонд уже працюють реальні інструменти підтримки, зокрема:
• кредитування енергоефективних заходів та «зелених» проєктів;
• фінансовий лізинг;
• факторинг;
• підтримка розвитку енергосервісу;
• енергосертифікація державних об’єктів та інші механізми.
Детальніше на сайті Фонду за посиланням www.fdu.com.ua
Найбільш результативним фінансовим інструментом наразі є кредитування заходів у сфері енергоефективності та декарбонізації.
На сьогодні профінансовано 90 проєктів на суму майже 2,2 млрд гривень.
Очікується, що реалізація цих проєктів дозволить щороку скорочувати або заміщувати майже 170 ГВт·год енергії, а скорочення викидів CO₂ становитиме понад 47 тис. тонн на рік.
Для підприємств це означає не лише скорочення викидів, а й цілком практичні економічні результати:
- доступ до довгострокового фінансування;
- зменшення споживання енергоресурсів та експлуатаційних витрат;
- модернізацію виробництва та впровадження сучасних технологій;
- підвищення енергетичної незалежності та стійкості;
- скорочення викидів парникових газів;
- підвищення конкурентоспроможності української продукції на європейських ринках.
Особливо актуальним це стає в умовах інтеграції України до Європейського Союзу та поступового запровадження нових кліматичних вимог, зокрема механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
«Інвестиції в енергоефективність та декарбонізацію сьогодні — це інвестиції у конкурентоспроможність української економіки завтра. Тому важливо, щоб українські підприємства не сприймали декарбонізацію лише як майбутню вимогу, а використовували її як можливість модернізувати виробництво, зменшити витрати та посилити свої позиції на європейському ринку», — наголошує Марія Малая.
У цьому контексті доступні через АТ «Фонд декарбонізації України» фінансові інструменти створюють для українського бізнесу додаткові можливості для реалізації проєктів з енергоефективності, модернізації, розвитку власної генерації, накопичення енергії та декарбонізації.
Чим активніше ці можливості використовуватимуться підприємствами, громадами та комунальним сектором, тим швидше українська економіка зможе переходити до більш енергоефективної, стійкої та конкурентоспроможної моделі розвитку.
«Зелені» фінанси — це важливий інструмент, який допомагає поєднувати економічну ефективність, енергетичну стійкість та декарбонізацію, створюючи основу для успішної інтеграції України до європейського економічного простору.