На цьому наголосив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, виступаючи на 11-му Європейсько-українському енергетичному дні «Відновлення після кризи: Чи актуальна «Зелена» Угода для України?».

Як відомо, енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині, і в середньому у 2 рази більша, ніж в ЄС. Інструментом для вирішення цієї проблеми є саме енергоефективність, яку потрібно розвивати абсолютно в усіх секторах (будівлях, промисловості, транспорті та ін.).

«Енергоефективність безпосередньо впливає на активізацію економіки, її декарбонізацію та посилення конкурентоздатності, а також є ключовою складовою Європейського зеленого курсу. Тому Держенергоефективності спільно з Міненерго продовжує роботу над фундаментальними законодавчими актами та впровадженням цілої низки ініціатив з енергоефективності», -  наголосив К. Гура.

Так, під час виступу Костянтин Гура окреслив впроваджені кроки, які стимулювали залучення приватних інвестицій в енергоефективність та економіку країни  в цілому, зокрема:

• «Теплі кредити» - перша в Україні програма національного масштабу, яка дала реальну підтримку та стимул для понад 850 тис. родин, щоб інвестували близько 8,6 млрд грн в енергоощадні заходи та заощаджувати 20-40% і більше витрат на платіжках. Таку дієву програму потрібно продовжувати. Держенергоефективності за підтримки Міненерго розроблено та подано на розгляд Уряду відповідний проєкт рішення щодо дії програми у 2021 році.

• Енергосервісний механізм, співавтором якого було Агентство, дозволив укласти понад 500 ЕСКО-договорів вартістю більше 1,1 млрд грн, щоб модернізувати дитячі садки, школи, лікарні та інші бюджетні установи. Наразі розроблено законопроєкт, який дасть змогу зняти існуючі на сьогодні бар’єри для ЕСКО-закупівель. Очікується якнайскоріше погодження та прийняття законопроєкту.

• Розвивається ринок послуг із сертифікації енергоефективності будівель. Багато фахівців пройшли навчання та отримали понад 2200 атестатів, що свідчить про попит на послуги з сертифікації та обстеження інженерних систем будівель. Щомісяця енергоаудитори складають близько 200-300 сертифікатів. Вже видано більше 4700 сертифікатів будівель із різними класами енергоефективності та рекомендаціями щодо їхньої термомодернізації.

• Понад 220 місцевих органів влади впроваджують системи енергоменеджменту в бюджетній сфері.

• 1,3 млрд євро у рік – це кошти, зекономлені завдяки зменшенню споживання 7 млрд м³ газу населенням, бюджетними установами, підприємствами теплокомуненерго у 2019 р. порівняно із 2014 роком. Цьому сприяло і поширення енергоефективних проєктів, і встановлення понад 2,4 ГВт потужностей, що генерують тепло із альтернативних джерел енергії.

• Більше 25 тис. родин, які інвестували понад 520 млн євро в сонячні панелі, тепер є менш енергозалежними та заощаджують на платіжках.

«Серед головних ініціатив, над якими зараз працює Держенергоефективності, - це розробка нової п’ятирічної цільової економічної програми з енергоефективності, яка буде охоплювати різні сектори економіки і передбачати державну підтримку для впровадження заходів з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії», - підсумував К.Гура.

На важливості посилення розвитку сфери енергоефективності наголосили й інші учасники заходу. При цьому, представники UNIDO, GIZ, Європейського інвестиційного банку та інших організацій запевнили, що підтримують Україну у цій сфері і готові продовжувати співпрацю. 

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю