Новини

Заголовок

Необхідні елементи «зеленого» курсу України - політична воля, ефективна стратегія, законодавчі стимули та підвищення обізнаності суспільства

Created date

18 06 2021

У рамках Green Deal Network Держенергоефективності із Фондом ім. Г. Бьолля, Київ-Україна та понад 30 стейкхолдерами провели дискусію на актуальну тему: «Необхідні законодавчі рішення для прискорення «зеленого» курсу. Роль енергосервісу та біоенергетики».

В обговоренні взяли участь представники Міненерго, Держенергоефективності, депутатського корпусу, Європейської Комісії, GIZ, PFAN, ЄБРР, Української асоціації енергосервісних компаній, Біоенергетичної асоціації України, Української водневої ради, Професійної асоціації екологів України, Асоціації енергоефективних міст України, Асоціації виробників теплової енергії на альтернативних видах палива, DiXi Grouр, ГО «Екоклуб», ГО «Global 100 RE Ukraine», ГО «Екодія», Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН.

Як відомо, завдання Європейської зеленої угоди щодо розвитку енергоефективної, низьковуглецевої, але сильної економіки – актуальні для України.

«Зелений» курс відкриває широке поле можливостей для процвітання України. Це шлях для вирішення як енергетичних і екологічних питань, так і стимул для соціально-економічного розвитку, що сприятиме швидшому виходу з кризи після пандемії.

На відкритті дискусії Юлія Підкоморна наголосила на важливості продуктивного діалогу та співпраці усіх зацікавлених сторін – влади, бізнесу, громадськості. Консолідація їхніх зусиль є запорукою прийняття успішних рішень. При цьому, Ю. Підкоморна запевнила, що розвиток сфери енергоефективності на всіх рівнях та використання відновлюваних джерел енергії є одним із пріоритетних завдань для міністерства.

«Розвиток біоенергетики та ринку відновлюваних газів для України – це практичний механізм для зниження імпортозалежності, скорочення викидів парникових газів і покращення екологічної ситуації у цілому, виконання національних планів та міжнародних зобов’язань, створення безвідходного виробництва, нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів», - зазначила заступниця Міністра енергетики Юлія Підкоморна.

«Сьогодні у контексті зеленого курсу важливо чітко розуміти місце енергоефективності та біоенергетики у загальному процесі еко-трансформації», - повідомила Оксана Алієва, координатор програми «Зміни клімату і енергетична політика» Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ-Україна.

У свою чергу, під час модерування заходу Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, окреслив актуальні питання у сфері енергоефективності та біоенергетики, які потребують нагального вирішення. Йдеться про необхідність прийняття законопроєктів «Про енергетичну ефективність», щодо енергосервісу та щодо розвитку біоенергетики.

«Минулого року Україна сплатила 7,5 млрд доларів США за імпорт газу, вугілля та нафтопродуктів. Це кошти, які могли б і мають залишитися в економіці країни. Для цього потрібно використати колосальний потенціал вітчизняної біоенергетики. І ми маємо пакет готових законодавчих рішень, які необхідно прийняти, - переконаний Юрій Шафаренко. – До речі, в Україні теплова енергія з альтернативних джерел енергії є дешевшою для споживача на 10%, ніж теплова енергія з газу».

Георгій Гелетуха – голова правління Біоенергетичної асоціації України підтвердив потребу у прийнятті згаданого пакету законопроєктів, які сприятимуть інвестиціям в біоенергетику, а також відповідатимуть європейським нормам.

Леонід Мележик – Президент ГК «MGI Group», засновник Всеукраїнської енергетичної ресурсно-біотехнологічної академії «ВЕРБА» розповів, наскільки вигідно вирощувати енергетичні рослини як сировину для енергозабезпечення громад, а також для відновлення родючості грунтів.

Це підтвердив і Михайло Гументик – док. с.-гос. наук Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.  

При цьому, Дмитро Мельник – виконавчий директор ГС «Global 100 RE Ukraine» наголосив, що енергоефективні та біоенергетичні проєкти – обов’язкова складова циркулярної економіки, яку має розвивати Україна.

Іма Хренова-Шимкіна –  директор Проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» розповіла про активну підтримку Німеччиною реформ в Україні та зауважила, наскільки важливо працювати з муніципалітетами та масштабувати проєкти.

Олексій Корчміт – голова правління ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній» підкреслив, чому потрібно забезпечити продовження роботи енергосервісу: «Ми маємо 552 укладених ЕСКО-контрактів. Економія - 25-30%. На сьогодні 14 міст готові до нових проєктів, щоб модернізувати свої об’єкти».

Олексій Рябчин – радник Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції зауважив, що Україна працює над власним рецептом «зеленого» курсу, враховуючи усі завдання Європейської зеленої угоди.

Торстен Воллерт – голова департаменту з питань енергетики та навколишнього середовища Групи підтримки України Європейської Комісії окреслив бачення ЄС та необхідні кроки для України щодо «зеленого» переходу.  

У свою чергу, Ростислав Марайкін – Регіональний координатор мережі PFAN в Східній Європі та Центральній Азії розповів про перспективи такого фінансового інструменту, як зелені облігації.

Кирило Томляк – менеджер програми ЄБРР «Україна: Сталі інновації у ланцюжку створення вартості в біоенергетиці» представив можливості фінансування біоенергетичних проєктів.

Успішні реформи неможливі без стратегії. Святослав Павлюк – виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України підкреслив вагомість комплексного системного підходу до розвитку сфери енергоефективності, а головне – до якісного довготермінового стратегічного планування.

У цілому на заході точилася активна дискусія, під час якої учасники сфокусували увагу на таких питаннях:

  • консолідація усіх зацікавлених сторін та політична підтримка законодавчих ініціатив у зазначених сферах;
  • подальший розвиток енергосервісу як дієвого механізму залучення саме приватних інвестицій у підвищення енергоефективності близько 100 тис. бюджетних установ,  а також об’єктів комунальної сфери;
  • прийняття 5 законопроєктів, щоб активізувати інвестиції в українську біоенергетику і припинити витрачати щороку 7,5 млрд доларів на імпорт газу, вугілля і нафтопродуктів, а саме:
  • законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин
  • законопроєкт щодо електронної торгівлі твердим біопаливом
  • законопроєкт щодо розвитку ринку біометану
  • законопроєкт щодо встановлення нульової ставки податку на СО₂ для установок на біопаливі
  • законопроєкт щодо розвитку ринку рідких біопалив
  • впровадження конкурентного ринку теплової енергії із доступом до мереж виробників енергії з відновлюваних джерел енергії;
  • налагодження тісної постійної співпраці із місцевою владою та громадами для масштабування проєктів з енергоефективності;
  • важливість якісного довгострокового енергетичного планування;
  • широка роз’яснювальна робота у суспільстві про економічні вигоди  енергоефективності та «зеленої» трансформації.

Держенергоефективності висловлює подяку усім учасникам заходу та закликає інших приєднатися до роботи над «зеленим» переходом України – «Green Deal Network».

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю