Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКГ затвердив редакцію доопрацьованого проєкту Закону України «Про енергетичну ефективність» № 4507 від 17.12.2020 та вирішив рекомендувати Парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому.

Після прийняття законопроєкту у першому читанні за основу у березні 2021 року проведено значну роботу над його удосконаленням. В опрацюванні численних правок і пропозицій також взяли участь Міненерго та Держенергоефективності.

Ціль – заснувати нове правове підгрунтя для системного розвитку сфери енергоефективності в Україні із врахуванням сучасних підходів та європейських норм, зокрема, Директиви 2012/27/ЄС.

«Цей довгоочікуваний законопроєкт має нарешті замінити застарілий закон 1994 року «Про енергозбереження» та встановити нові рамкові умови і механізми досягнення енергетичної ефективності. Реформи мають відбуватися на всіх рівнях: виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Від якості цього проєкту закону залежить подальший прогрес України у розвитку конкурентоздатної економіки», – прокоментував Валерій Безус, Голова Держенергоефективності.

Під час обговорення правок до законопроєкту також розглянуто і підтримано необхідність включення норми щодо розробки державних програм енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств ТКЕ та водопостачання.

Законопроєктом визначаються:

• основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;
• особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;
• запровадження критеріїв енергоефективності при публічних закупівлях енергоспоживчої продукції (товарів) та при придбанні або оренді будівель органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
• запровадження енергетичного планування на місцевому рівні;
• впровадження цільового показника забезпечення щорічної економії енергії в кінцевому споживанні та заходів з його досягнення;
• вимоги до екодизайну енергоспоживчих продуктів;
• засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, енергосервісу;
• створення Національної системи моніторингу енергоефективності;
• особливості запровадження інтелектуальних систем обліку;
• стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання та у сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу;
• відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності та інше.

У цілому прийняття законопроєкту матиме вагоме значення для ефективного формування і реалізації державної політики з енергоефективності, конкурентного та сталого економічного розвитку, євроінтеграційного процесу країни у контексті «зеленого» курсу.  

Держенергоефективності закликає народних депутатів підтримати даний законопроєкт під час його розгляду в Парламенті у другому читанні. 

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю