Україна відмовляється від застарілих адміністративних інструментів  енергозбереження і переходить до сучасних європейських практик реалізації політики енергоефективності.

Драйвером цього процесу став прийнятий у жовтні 2021 року Закон України «Про енергетичну ефективність», розроблений за участю Держенергоефективності.

Так, сьогодні відповідно до закону вже відсутня вимога щодо проведення державної експертизи з енергозбереження. Нормативно-правові акти, які регулювали надання цієї послуги, скасовано постановою Уряду від 12 січня 2022 р. № 17.

Натомість, законом передбачено широке використання таких інструментів, як енергетичний менеджмент та аудит.

Відтепер в Україні особлива увага приділятиметься впровадженню системи енергоменеджменту в органах державної влади, місцевого самоврядування та в бюджетній сфері.

Зокрема, визначено важливі умови впровадження енергоменеджменту:

• рішення про запровадження системи енергоменеджменту є обов’язковим, якщо орган місцевого самоврядування має намір отримати державну підтримку на реалізацію енергоефективних заходів;
• органи державної влади та місцевого самоврядування зможуть використати економію коштів, що виникла завдяки енергоменеджменту, для впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах;
• великі підприємства, які запровадять системи енергетичного та/або екологічного менеджменту, сертифіковані відповідно до гармонізованих міжнародних і регіональних стандартів, звільняються від обов’язку проведення енергетичного аудиту.

Вагомою нормою закону є створення в Україні Національної системи моніторингу енергоефективності.

Ця система необхідна для збору, обробки та використання інформації про рівень енергоефективності, виконання Національного плану дій з енергоефективності, стратегії термомодернізації будівель, державних цільових програм енергоефективності, впровадження місцевих енергетичних планів.

Також завдяки закону набули «нового дихання» положення щодо енергоаудиту. Якщо в старому законі «Про енергозбереження» визначалась лише мета проведення енергоаудиту, то зараз законом врегульовано діяльність у цьому напрямі.

Основні положення закону щодо енергоаудиту:

• енергетичний аудит здійснюється незалежним енергетичним аудитором;
• кваліфікація енергоаудиторів має підтверджуватися кваліфікаційним сертифікатом;
• за результатами енергоаудиту складається звіт. Витяг зі звіту з енергоаудиту вноситься до бази даних витягів, яку буде вести на своєму сайті Держенергоефективності;
• Держенергоефективності буде здійснювати незалежний моніторинг витягів із звітів з енергетичного аудиту та у разі виявлення невідповідності вимогам законодавства буде проводити їх верифікацію;
• державний орган може здійснювати незалежну верифікацію звітів з енергетичного аудиту на вимогу замовника енергетичного аудиту на платній основі;
• великі підприємства зобов’язані проводити енергетичний аудит кожні 4 роки.

У цілому, реалізація закону створить умови для розвитку ринку енергоефективних заходів та проєктів, а також моніторингу рівня енергоспоживання в Україні.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю