ОГОЛОШЕННЯ

1
2
3
17-11-2022

Вакансія - Начальник відділу тарифного стимулювання Департаменту розвитку енергоефективності

Оклад: 11 700 грн.

Умови роботи: м. Київ, вул. Краківська,17, 

17-11-2022

Вакансія -  Начальник відділу технічного регулювання Департаменту розвитку енергоефективності

Оклад: 11 700 грн.

Умови роботи: м. Київ, вул. Краківська,17, 

17-11-2022

Вакансія - Заступник директора Департаменту – начальник відділу моніторингу показників та заходів енергоефективності Департаменту розвитку енергоефективності

Оклад: 13 600 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новини

Заголовок

Україна потребує активного стратегічного позиціонування у розвитку водневої економіки

Created date

28 09 2022

Під головуванням заступниці Міністра енергетики України Юлії Підкоморної та за участю Голови Держенергоефективності Валерія Безуса відбулося засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку водневої енергетики України на період до 2030 року.

«Важливо якнайшвидше прийняти Водневу стратегію України. Акцентую увагу, що на рівні вищого політичного керівництва країни постійно піднімаються питання водневої енергетики. У зверненнях до міжнародних бізнесових кіл Президент України звертає увагу на можливості співпраці у водневій енергетиці. Така позиція вищого керівництва має бути підтримана і урядовою політикою у формі Стратегії», - наголосив Валерій Безус.

Юлія Підкоморна окреслила фінальний етап роботи над стратегією та зауважила, що прийнятий документ із чіткою позицією України сприятиме розбудові водневої економіки і залученню інвесторів.

Значення Водневої стратегії треба розглядати з точки зору важливості стратегічного позиціонування країни, переконаний Голова Держенергоефективності. «Сьогодні дуже багато розмов точаться навколо зрілості технологій водневої економіки. Менш з тим, Україна має зайняти активну позицію щодо свого місця в новітній водневій економіці вже навіть у контексті міжнародної конкуренції за залучення інвестицій у цей сектор», - пояснив Валерій Безус.

«Є три важливих аспекти такого позиціонування. Перший з них - це, звісно, енергетична безпека. Є рішення РНБО, яке ми маємо виконати щодо розробки стратегії. Також відомий план «REPowerEU», який передбачає відмову від використання російських енергоносіїв. І саме водню приділяється надзвичайно велика увага», - наголосив В.Безус.

Інший аспект – це питання декарбонізації економіки та необхідність виконання Україною взятих зобов’язань щодо зменшення викидів СО2.

«Ще один аспект - євроінтеграційний. У 2020 році ЄС прийняв Європейську водневу стратегію, частиною реалізації якої має стати Україна. Також важливо, що Європейська воднева стратегія є складовою Європейської стратегії інтеграції енергетичних систем», - повідомив В. Безус.

Розроблений проєкт стратегії визначає основні засади, етапи, шляхи, способи, пріоритети та необхідні ресурси для формування та розвитку водневої економіки в Україні. Вона розглядається як частина нової архітектури енергетичної безпеки.

Документом передбачається використання водню для декарбонізації промисловості, транспорту, енергетики, а також для підвищення конкурентоспроможності експорту та уникнення вуглецевого податку на кордоні з ЄС за механізмом CBAM.

Також передбачено впровадження національних водневих стандартів та гарантій походження, розроблених відповідно до стандартів ЄС та вимог приєднання до європейської водневої інфраструктури.

Під час засідання учасники обговорили фіналізацію Водневої стратегії, а саме – пропозиції та зауваження Мінекономіки, Мінагрополітики, Міндовкілля, Мінфіну, МЗС, Мінцифри, Мінінфраструктури, НКРЕКП, Укренерго, НАЕК «Енергоатом», НАК «Нафтогаз України», ПрАТ «Укргідроенерго», Оператора ГТС України.

Учасники звернули увагу на пріоритетні види водню, джерела водних ресурсів, використання водню у промисловості і транспорті, необхідність врахування курсу декарбонізації економіки, положень європейської таксономії, підготовку кваліфікованих кадрів.

За результатами робочої групи проєкт стратегії буде фіналізовано із врахуванням висловлених учасниками пропозицій та зауважень. При цьому, усі учасники погодилися із необхідністю якомога швидшого прийняття Водневої стратегії України.

Управління комунікації і зв’язків з громадськістю Держенергоефективності